5

Мещеряков детально зупиняється на суті японських культурних практик від часів сьогунату до середини ХХ століття: медицина і філософія, якими бачили себе японці і якими вони бачили іноземців (враховуючи, особливо, той факт, що іноземців як таких вони практично не бачили). Все це дозволяє ще краще зрозуміти світобачення японця, а значить, краще відчувати японську літературу.

До речі, про літературу. Книжка просто переповнена посиланнями на літературні твори. Є тут й Огай, й Танідзакі, є Кавабата, Сосекі. Завдяки Мещерякову, у цитованих (і вже прочитаних) творах цих авторів відкриваються нові, до цього не побачені смисли, пов'язані з віяннями тих часів.

Одне слово, захоплива подорож японською культурою останніх 300 років. Японцем, прочитавши книжку, звісно, не станеш, але дізнаєшся дуже і дуже багато про те, що ж означає «бути японцем». докладніше…

бкврм