5

Нечасто трапляється так, щоб одразу після прочитання першої книги серії я продовжую читати наступні. Це якраз той винятковий випадок, коли початок історії Голоти виявився настільки захоплюючим, що захотілося ще.
Як на мене, єдиним недоліком другої книги (порівняно з першою) є багатослівність. У цій книзі автор значно довше "запрягає", проте потім коні його розповіді мчать із шаленою швидкістю. Як і сподівалася, керує ними той самий відчайдух Голота, про якого вже на початку твору знаємо, що він - мандрівний ліценціат Болонського університету, а наприкінці дізнаємося й щось ще більш цікаве.
Ця повість здивує читача неочікуваними сюжетними поворотами й примусить - як примусила мене - із нетерпінням чекати на продовження історії славного Голоти, що своїм розумом та однією лиш карабелою (і то незарядженою) завжди добивається справедливості.