4

Уявіть собі світ майбутнього, якому не притаманні вже звичні нам із інших фантастичних творів мега-технологічні риси із роботами-андроїдами, летючими автами, хмарочосами до стратосфери… Це майбутнє майже дикунське, бо людей не надто багато, живуть вони у племенах і займаються найпростішими справами: вирощують те, що можна з’їсти, як рослинне, так і тваринне, а кожну осінь розпочинають загарбницькі війни. А, і так, як і давні племена, вони поклоняються своєму ідолу – МАШИНІ. Релікт епохи Сталі, у якого дізнаються про минуле людства, просять поради щодо війн, за допомогою якого можуть контролювати війська, бо і війни трапляються не лише через нові території, їжу та рабів, а й через племінні машини, які є частками однієї, більшої, і якщо їх всі зібрати – машина олюдниться.

Кілька років тому на уроці англійської наша вчителька задала питання: як ви вважаєте, чи матиме розвиток технологій якийсь кінець? І тоді мені спало на думку, що технологічні прагнення людини можуть мати і зворотній шлях: намагаючись дістатися вершини, нам просто може не вистачити «пального» і ми скотимося у прірву. Нічого не має нескінченного розвитку, завжди настає період, коли прогрес перетворюється в регрес. Так і у «Машині»: у минулому людства сталася катастрофа, пов’язана із людьми та створеними ними машинами. Що саме сталося – точно не знають навіть жерці Машини, хоча саме вони мають змогу бачити минуле через спогади попередників, але факт у тому, що людство було відкинуто у своєму прогресі назад на десятки, якщо не сотні років. Із того, що залишилося у спадок – серцевири – поєднані розум і серце, що дозволяють ткати, контролювати волю іншої живої істоти.

Події роману подаються від трьох дійових осіб: жерця Машини – Етана та брата і сестри Торіаті - Бастіана та Александри. Останні – близнюки, що є великою рідкістю, тож хтось вважає їх обраними, а хтось – прокляттям. Крім того, сім’я Торіаті – сім’я науковців-винахідників, плем’я яких було завойовано Катаклою з десяток років тому. Всі троє – молоді люди. Всі троє – мають різні характери та мету свого існування. Новий сезон завоювань має принести зміни у їх життя. Але ніхто й думки не має, що ці зміни будуть аж такі!

Можна розбирати світ Машини по кісточках, знаходити неточності та нестиковки, докопуватися до відповідної чи не відповідної логіки поведінки героїв, але я цього не робила, тому мені –сподобалося. Ну, так, був момент, що герой йшов, а на наступній сторінці вже їхав верхи, але ж то таке, може там коняка за рогом паслася :) Чого мені НЕ вистачило, так це – минулого. Хотілося більше дізнатися про епоху Сталі, який був той світ, дізнатися про те, що саме сталося, чому релікти машини розкидані по всіх усюдах, а у світі є місця, які люди оминають. Роман завершується раптово, в найкращих традиціях жанру – на самому цікавому місці. Але оскільки планується трилогія, то сподіваюся дізнатися і про майбутнє, і про минуле трішки згодом.