4 Великий переполох в маленькому Умані

Умань, 1899 рік. У місто після багаторічної відсутності повертається красуня Марта Андріяш, що ніяк не могло лишитись непоміченим і викликає хвилювання серед уманців. Марта оселяється у своєї давньої подруги, дружини відставного поліціянта Софії Павлівни Нрієвської, а трохи згодом з невідомих причин перерізає собі горло у неї на очах.
Софія Павлівна прагне будь-що дізнатись, що саме призвело до трагедії, але разом з тим, вона витягає на поверхню чимало скелетів, що роками зберігались у шафах мешканців маленького провінційного міста.
В цілому книга лишила по собі приємне враження. Атмосфера містечка, в якому будь-яку гучну подію обговорюватимуть роками, а плітки є невід'ємною частиною повсякденного життя, передана чудово. Мені дуже сподобалась служниця головної героїні Ольга та її чоловік Тиміш. Щодо самої Софії, то не можу сказати, що я від неї у великому захваті. Головна героїня роману не Мері Сью, але щось дуже до неї наближене. Вона красива, розумна, не позбавлена нахабства, схильна плювати на думку суспільства, хитра, прониклива і поблажливо ставиться до оточуючих, які, ясна річ, інтелектом до неї не дотягують. Але при цьому в цієї ідеальної на перший погляд жінки не все гладко складається в житті, зокрема у шлюбі. Маю надію, що в продовженні, яке нам уже пообіцяли, автор відкриє її з нових боків, щоб вона здавалась трохи реалістичнішою.
В роману доволі довга зав'язка, те саме самогубство відбувається на дев'яносто шостій сторінці, тоді як загалом у книзі їх трохи менше трьохсот. Але детективна лінія мені сподобалась, я просто обожнюю, коли лиходій усю книгу знаходиться у читача перед очима, та залишається при цьому невидимим, тому тут жодних нарікань.
Загалом, "Порцеляновий погляд" можу порадити любителям жанру ретродетективу. Це не бозна-який шедевр, але з цим романом можна провести 2-3 приємних вечори.