2

Давно валялася вдома, вирішив почитати оригінал, а не переклад. Нанизані на одну нитку сценки з різних часів, різної достовірності і з різних географічних точок читаються окремо легко, деякі з них викликають певну цікавість, проте у щось єдине так і не складаються. Вбудована глава про Кохання (саме так, з великої літери, сприймається цей шматок) і остання частина про рай (le paradis perdu прямо-таки) вразили примітивним рівнем осмислення реальності, нагадавши відразу і нудотні одкровення Річарча Баха, і світоглядні псевдоглибини Бегбеде. ще пару слів...

бкврм