5

У Сінгха вийшло розповісти про шифри у найкращих традиціях BBC – його книжка одночасно і грунтовна, і легка. Та й чому, власне, у нього не мало б вийти, якщо він працював на BBC продюсером науково-пополярної «Панорами». При цьому йому вдається триматися цієї золотої середини від початку до кінця. Всі пояснення доступні, але й вимагають певних інтелектуальних зусиль. Саме собою напрошується порівняння з «Апологией математики» Успенського, в якій на якомусь етапі автор забуває про читача і починає перестрибувати через цілі логічні ланцюги. Сінгх з повагою ставиться до читача і його ймовірного рівня математичних знань.

Найнесподіванішим було дізнатися про те, що в історії людства існували не тисячі тисяч різних шифрів, з аналітичної точки зору всі шифри у вжитку вкладаються у чітку і нехитромудру схему, а їхня еволюція зводиться до кількох віх, які визначали розвиток шифрування на століття: одноалфавітні заміни, багатоалфавітні, автоматизація шифрування, ще більша автоматизація з появою комп'ютерів. Власне, принципові прориви можна порахувати по пальцях. Ну ось в комп'ютерні часи з'явилася можливість генерувати величезні ключи – з кількома сотнями знаків. Принципово це нічого не змінило. Оскільки ті самі комп'ютери можуть працювати з тією ж кількістю знаків у пошуках способу розгадати шифр. Звісно, з'являються нові можливості – система шифрування RSA використовує односторонні функції, які в силу використання ключів з парою сотен знаків, довго здавалися нездоланними, аж поки на обрії не замаячили квантові комп'ютери, здатні подалати і цю перешкоду. Правда, квантовий комп'ютер одночасно дозволяє і квантове шифрування…

Історія шифрування – це розповідь про окремих диваків, які (часто, між справами) вигадували алгоритм, що на століття визначав моду в шифруванні. Аж поки інший дивак не знаходив спосіб зламати шифр – так, скажімо, було винайдено один з найпотужніших засобів дешифрування – частотний аналіз.

Отак і триває ця боротьба між шифрувальниками і шифроаналітиками. Квантове шифрування (принаймні на цьому етапі) виглядає як спосіб утаємничити зміст остаточно і назавжди – самі закони квантової фізики передбачають, що будь-яка несанкціонована спроба перехопити текст вносить до нього зміни. Втім, кожен шифр здавався незламним.

З усієї книжки важко щось виділити – вона рівна. Хіба що варто згадати детальну історію зламу «Енігми» і те, що факт зламу «Енігми» британський уряд до 70-х років тримав у таємниці, бо після війни пораздавав німецькі апарати для шифрування урядам своїх колоній. Передбачливі британці.

бкврм