4.5 Світла людина за темних часів./ Светлый человек в темные времена.

(Укр.) Алоїз Принц – автор на наших теренах практично незнаний. Але ж у своїй вітчизні (ФРН) досить відомий саме як біограф. Окрім біографій Германа Гесе, Франца Кафки, Ульріке Марі Майнгоф, Ханни Арендт є й біографії Ісуса Христа та апостола Павла(!). Саме ж за книгу про Арендт Автор отримав у Німеччині престижну нагороду «Evangelischer Buchpreis».

Наскільки мені відомо, російською його твори не перекладалися, а ось українське видавництво «Темпора» порадувало своїх читачів вже двума перекладами : «Ханна Арендт або Любов до світу» та «Ліпше лютувати, аніж сумувати. Історія життя Ульріке Марі Майнгоф». І щодо «порадувало», то кажу це без жодного перебільшення. Бо прочитала я цю книгу з великим задоволенням. Чудове оформлення, якісний переклад і цікава історія життя яскравої та непересічної людини.

Особистість Ханни Арендт, професорки філософії і політичного теоретика, головної редакторки видавництва «Shoken Books» і почесного доктора багатьох університетів, зацікавила мене ще після прочитання її книги «Люди за темних часів» Ханна Арендт . Потім були «О революции» Ханна Арендт , «Скрытая традиция (сборник)» Арендт Х. , і дуже скандальна свого часу «Банальність зла. Суд над Айхманом в Єрусалимі» Ханна Арендт . На причинах цього скандалу Автор, до речі, зупиниться досить детально. Але почне він книгу, звичайно ж, з дитинства Ханни, з її родини, з життєвих реалій, в яких росла майбутня філософ (иня?). Далі юність, навчання в Марбурзском університеті, початок наукової кар'єри (1928 рік). Автор описує свою героїню як дуже розумну та розважливу людину. Ханна з самого початку правління націонал-соціалістів не чекає нічого доброго від нової влади, і не вірить, на відміну від багатьох своїх одноплемінників, що «євреїв не чіпатимуть». «Якщо на тебе нападають як на єврея, то і захищатися треба як єврей», - вважає Арендт. Як наслідок, робота в підпіллі і арешт, а потім втеча до Франції і подальша еміграція до Америки. Влаштується Ханна Арендт в Нью-Йорку, там проживе більшу частину свого життя, там стане знаменитою, і там же будуть написані її основні праці.

Але не бачу сенсу переоповідати книгу. Зазначу лише, що крім детально простеженої хронології життєвого шляху філософа, підкріпленої і документальними свідченнями, і витягами з листування з численними друзями і цитатами з особистих щоденників, Алоїз Принц дає також інтерпретацію її основних філософських праць. Можливо, комусь авторська інтерпретація і видасться дещо спрощеною, зате вона, на мою думку, досить точна, і дуже органічно вплетена в основну розповідь.

Що ж стосується особистого життя Ханни, яка була не тільки розумною, але і дуже чарівною жінкою, до того ж зовсім не «черницею», то і тут Автору вдалося поєднати і відвертість, і тактовність, не опуститися ні в вульгарність, ні в святенництво. Ханна Арендт дійсно вийшла дуже жива, здатна і на пекучу ненависть, і на велику любов. Це була людина, яка вміла і від душі посміятися і працювати не покладаючи рук. Ну і «викинути найнеймовірніші вибрики» їй теж добре вдавалося ...

(Рус.) Алоиз Принц – автор в наших весях практически неведомый. А между тем в своем отечестве (ФРГ) славен как добротный писатель-биограф. Им написаны биографии Германа Гёсе, Франца Кафки, Ульрике Мари Майнгоф, и даже Исуса Христа и апостола Павла(!). За данную же книгу Автор получил престижную немецкую премию «Evangelischer Buchpreis».
Насколько мне известно, на русский его книги не переводились, а вот украинское издательство «Темпора» порадовало своих читателей уже двумя переводами: «Ханна Арендт або Любов до світу» и «Ліпше лютувати, аніж сумувати. Історія життя Ульріке Марі Майнгоф». Причем порадовало без преувеличения. Про вторую книгу не скажу, а данную прочитала с большим удовольствием. Замечательное оформление, качественный перевод и интереснейшая история жизни яркого и незаурядного человека.
Личность Ханны Арендт, профессора философии и политического теоретика, главного редактора издательства «Shoken Books» и почетного доктора многих университетов, заинтересовала меня еще после прочтения её книги «Люди за темних часів» Ханна Арендт . Потом были «О революции» Ханна Арендт , «Скрытая традиция (сборник)» Арендт Х. , и, конечно, же скандальная в свое время «Банальність зла. Суд над Айхманом в Єрусалимі» Ханна Арендт . На причинах этого скандала Автор, кстати, остановится довольно подробно. Но начнет он книгу, конечно же, с детства Ханны, с её семьи, с жизненных реалий в которых росла будущая философ(иня?). Далее юность, учёба в Марбурзском университете, начало научной карьеры (1928 год). Автор описывает свою героиню как очень умного и рассудительного человека. Ханна с самого начала правления национал-социалистов не ждёт ничего хорошего от новой власти, и не верит, в отличие от многих своих соплеменников, что «евреев не тронут». «Если на тебя нападают как на еврея, то и защищаться надо как еврей», - считает Арендт. Как следствие, работа в подполье и арест, а затем побег во Францию и последующая эммиграция в Америку. Обоснуется Ханна Арендт в Нью-Йорке, там проживет большую часть своей жизни, там станет знаменитой, и там же будут написаны её основные труды.

Но не вижу смысла пересказывать книгу. Отмечу лишь, что помимо детально прослеженной хронологии жизненного пути философа, подкрепленной и документальными свидетельствами, и выдержками из переписки с многочисленными друзьями и цитатами из личных дневников, Алоиз Принц даёт также интерпретацию её основных философских работ. Возможно, кому-то авторская интерпретация и покажется несколько упрощенной, зато она, по моему мнению, достаточно точна, и очень органично вплетена в основное повествование.
Что же касается личной жизни Ханны, которая была не только умной, но и очень очаровательной женщиной, к тому же совсем не «монашкой», то и тут Автору удалось совместить и откровенность, и тактичность, не опуститься ни в пошлость, ни в ханжество. Ханна Арендт действительно получилась очень живая, способная и на жгучую ненависть, и на большую любовь, умеющая и от души посмеяться, и работать не покладая рук. Ну и «выкинуть невероятный фортель» она тоже умела…