Больше рецензий

14 апреля 2020 г. 18:30

1K

4.5 Ще одна теорія?

Чому одні багаті, а інші бідні? Хтось скаже про релігію, і тут є свою логіка, інші скажуть про політику і демократичні засади та будуть праві, ще хтось скаже про історичну спадщину і культуру і теж матимуть свої аргументи та певну рацію. Автори цієї праці висувають нову теорію інституціалізму. "Екстрактивні та інклюзивні інститути все визначають" —скажуть вони.
Якщо просто, то екстрактивні іститути —це ті, які виникають від бажання можновладців, незважаючи ні на що, зберегти свою владу і використати її для свого збагачення. А інклюзивні іститути — ті, які виникають унаслідок залучення більшості громадян до політичного та економічного життя країни, надання їм законних можливостей та стимулів для розвитку. І з цим доволі складно сперечатися. Хоча, попри бажання Аджемоглу та Росінсона, все і вся пояснити теорією інституціалізму, критичними збігами і т.д. з цим можна і навіть треба сперечатися. Я, наприклад, вважаю, що ці інститути є наслідком інших важливих факторів, які належать до сфери релігії, психології, антропології та гуманітаристики загалом.
Праця вартісна. Вражає титанічна робота з масивами історичних даних та логіка пояснення. Коли читав постійно порівнював із історією та реаліями України. І подумки відчував то обурення про минуле, то трепет і переживання про майбутнє чи тривогу за сучасні реалії. Книга, звісно, не відповість на запитання про наше майбутнє, надто багато є змінних, які складно передбачити і врахувати. Але ви зрозумієте історію та причини сьогодення і натяки куди треба рухатися далі.
Прочитати книгу за один раз (попри мою любов до історії) не вдалося. Тут просто величезний обсяг інформації і постійні апеляції до попередніх розділів, тому читав дозами по одному розділу на день. Так краще засвоюється.
Чи це ще одна, серед багатьох інших, економічна теорія для пояснення всього, чи таки рух у напрямку до світла в кінці тунелю вирішувати вам. Я наведу лише одну цитату, яка мені надзвичайно сподобалась:

Низький рівень освіти в бідних країнах зумовлений економічними інститутами, нездатними стимулювати батьків до надання освіти їхнім дітям, і політичними інститутами, неспроможними примусити уряди будувати, фінансувати й підтримувати школи та прагнення батьків і дітей. Ці нації платять дуже високу ціну за погану освіту свого населення й брак інклюзивних ринків. Вони не в змозі мобілізувати вітчизняні таланти. У цих країнах є багато потенційних Біллів Ґейтсів, а можливо, і один-два Альберти Ейнштейни. Однак вони — бідні неосвічені фермери, змушені робити те, чого не хочуть, або солдати в армії, адже в них ніколи не було можливості реалізувати своє покликання.