Отзывы о книге Дети мои
kallisto_kyiv11 февраля 2019Трохи вагалася, читати чи ні цю нову книжку Яхіної. Зулейха мені дуже сподобалася, тож я після деяких роздумів почала читати.
Якщо коротко - то Зулейха мені сподобалася більше, хоча мабуть не варто порівнювати книжки навіть і одного автора.
Сіре і непринадне життя Баха до знайомства з Кларою хоч і заграло новими фарбами після того, як він став їздити до неї і вчити її, але залишилося таким же нудним, тяжким і ніяким після цього знайомства. Неприємні герої, одноманітне життя, німота головного героя. Цю сірість трохи розбавляють описи природи, Волги, життя поселенців і немовля Анче. Любовна лінія? Там випадкова зустріч двох випадкових людей, яка вже тут любов, у них ні вибору, ні інших варіантів не було. Безхарактерний Бах, затюкана Клара.
Напевно, це не найкраща книжка для лютого, коли зима затяглася і хочеться вже сонечка, яскравості і живості, а в книжці, як і за вікном, все буденне, монохромне, і здається, що ця зима навічно.
Багато води, ніяких цікавих поворотів сюжету. Будівництво СРСР, яке ми всі так гарно знаємо. Голод, колективізація і індустріалізація, репресії, початок війни.
Не додає ясності і чіткості роману і наліт містики, особливо одна з останніх сцен в романі, коли Бах, опинившись під водою, бачить Грімма і стару няньку Клари, загублені трактори, дітей і дорослих, поїзди, коней і всіх-всіх. Волга - це центральний образ роману.
Не раджу я цю книжку, вона занудна. Хоча, можливо, кожен знайде в ній щось своє, відмінне від мого враження.
4 понравилось336
Комментарии 0
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
Комментариев пока нет,
ваш может стать первым