Больше рецензий

6 января 2019 г. 09:08

331

5

Якби....
Це "якби" частенько зявляється в нашому житті.
Наталя Сняданко розповіла свою історію на тему: якби Василь Вишиваний (ерцгерцог Вільгельм) не загинув за гратами. У нього могла би бути родина. А цього нащадки були б нашими співітчизниками.
Взагалі-то книгу можна розділити на реальне і вигадане.
Частина про життя при дворі була дуже цікава. Але не менш цікаво було читати і про те, як могло скластись життя ймовірніх нащадків Вільгельма. Хоча взагалі-то для мене більш цінною була сама частина до смерті Василя Вишиваного в Лукянівці.
Книга ця - не лінійна розповідь. Вона ніби збірка коротеньких нарисів, охопивших майже півтора століття. Може такі стрибки будуть деяких читачів хвилювати. Але дуже скоро до цього звикаєш.
При чому розповідається в книзі і про політичне життя, і про соціальні проблеми, і про сучасне виховання дітей, і про те, що ставлять українці на святковий стіл. Та все якось впорядковано, і не виглядає незрозумілою мішаниною з усього й про все.

Міла ( sireniti ), дякую за цікаву книгу!

Комментарии


Ого! Яка ти швидка). Я рада, що тобі сподобалась книга. Мені вона дуже припала до душі.


так цікава книга)
вирішила не затягувати
від планів про бумажний варіант не відмовилась)


А я лиш хотіла запитати)


Мені теж сподобалась книга. Цікава "якбитологія" та й взагалі постать Вишиваного для себе відкрила. Стільки ще наша історія приховує імен...


Треба заглянути в шкільні підручники. Цікаво, чи є про Вишиваного вже в них


а не прийшлось шукати. Дочка сказала, що є вже