4

Талановитість авторки "Гессі" заперечувати не можна. Вона не пише! Вона малює словом. В цьому романі все таке атмосферне, що під час читання відчуваєш всі ті запахи випічки! А уява вимальовує красивенні сукні, стрічки, квіти, тут все красиве, магічне, загадкове і... Абсолютно не моє
Гессі — незвичайна дівчинка. В неї є незвичайна камера, добре серце і щира душа. І навіть бачу продовження цій історії — циклом книг так на 7:) Це дивовижне фентезі від української авторки чарує і відкриває нові сторінки в сучасній українській літературі.
Але, на жаль, я не її читачка. Мені не вистачило подій, динаміки, глибини персонажів, хоча сам світ пречудовий і напрочуд талановито описаний. І я розумію, що в цій книзі провідними є настрій, атсосфера, а не динамічність. Саме через це я читала її незвично довго. Я б назвала цю книгу "осінньою": вона підходить для меланхолійних самотніх вечорів, коли хочеться помріяти про магію.

Але мої вечори не самотні і не меланхолійні, тому мені важко було "пірнути" в текст, я все очікувала чогось такого раптового, змінного.