Гессі

Нежная, милая, уютная, атмосферная - эта книга пробудила в моей душе весну. Было приятно погрузиться в мир наполненный ароматной выпечкой, захватывающими пейзажами, изыскаными манерами, красивым сервизом и платьями. Я влюбилась в слог Матолінець! Мне понравилась Гестия Амалия, то, как она во всём находит прекрасное, старается быть счастливой и сделать счастливыми других. Описания сделанных ею фото наталкивали на мысль, что я тоже хочу такое, а из-за того, что у нас оказалось много общего, возникло желание поговорить с ней за чашечкой чая с пирожными. Ещё мне понравилось, как трепетно-нежно написано про её чувства к Блакитноокому - герою, про которого невозможно написать без спойлеров, но который украл и моё сердце. Было интересно, и немного грустно, читать о том, что произошло с Аиденом,…

Прочитала я її у березні і по сьогодні кожного дня згадую і повертаюсь до неї. 

Історія про Гессі, яка є дуже романтичною натурою, любить книжки, випічку і свого брата, що помер за загадкових обставин і чомусь всі потроху забувають про його існування. 

Всі персонажі стали як рідні, навіть ті, що мали бути антагоністами, діяли з настільки зрозумілих мотивів, що нічого іншого, окрім щирого співчуття не викликали. Гарно написані герої - це те, що я люблю в книгах мало не найбільше, і тут я відвела душу. Чого вартий лише дует Доанни з Аїденом ️

Тонка і ніжна любовна лінія дуже помірна, але надважлива, і є однією із рушійних сил сюжету. Це одна із найкращих любовних ліній, які мені траплялись. (Навіть ‚Академія Аматерасу‘ - книга авторки в тому ж таки сетінгу, але пар тут набагато більше - не…

Мені знадобилось більше трьох тижнів, аби написати цей відгук. Відразу після прочитання не знайшла потрібних слів. Через три тижні майже нічого не змінилось. І все ж таки, я спробувала.

Окей. Трішки детальніше. «Гессі» - фентезі від української авторки. Якби я не знала, що цей текст #сучукрліт, я б ніколи в це не повірила. Бо дуже майстерно. Талановито. Яскраво. Або по-іншому – так по-європейськи. Іноді я аж дивувалась від описів різноманітних деталей, образів персонажів, їхніх думок, фентезійного світу в цілому.

В книзі можна знайти: Дивакувату Гессі з магічною камерою Непорозуміння поколінь (батьків і дітей) Любовні перипетії Загробне (або ж інакше) життя Незвичайне світотворення

Деякі моменти історії скидались на сон (чи марення). Ніби ти проживаєш якусь подію, а потім бац – і сюжет…

Талановитість авторки "Гессі" заперечувати не можна. Вона не пише! Вона малює словом. В цьому романі все таке атмосферне, що під час читання відчуваєш всі ті запахи випічки! А уява вимальовує красивенні сукні, стрічки, квіти, тут все красиве, магічне, загадкове і... Абсолютно не моє Гессі — незвичайна дівчинка. В неї є незвичайна камера, добре серце і щира душа. І навіть бачу продовження цій історії — циклом книг так на 7:) Це дивовижне фентезі від української авторки чарує і відкриває нові сторінки в сучасній українській літературі. Але, на жаль, я не її читачка. Мені не вистачило подій, динаміки, глибини персонажів, хоча сам світ пречудовий і напрочуд талановито описаний. І я розумію, що в цій книзі провідними є настрій, атсосфера, а не динамічність. Саме через це я читала її незвично…

Він казав, що щастя — то вельми химерна річ, але спробувати, безумовно, варто. І відтоді Гессі пробувала.

Що може статись, коли дивний пан запропонує прийняти вам в дар фотокамеру, котра обіцяє робити людей щасливими? Тільки "клац!" і людина, котру спіймає видошукач обов'язкого побачить вогник до своєї мрії, розбурханий вправним порухом, лишень захотіти. Потрібно тільки мати на меті дійсно бути щасливим. Вона — чаклунка. Що може статись, коли інший Блакитноокий незнайомець подарує книгу, котра відкриє завісу до світу, який давно в тобі жив, а ти пам'ятаєш лишень колір його очей і нічого крім про цього дивака? Нічого, що допомогло б його відшукати і отримати відповіді на запитання, котрих анітрохи не поменшало, після прочитання дивних розділів видання, якого і не було в книгарні...…

Дуже ніжна, витончена манера вести оповідь. Авторка майстерно передає настрій епохи — я наче відчула запах цих лимонних тістечок, вітер над рікою і лунке "клац" фотокамери Гессі. Окремо втішили галицизми, що додають особливої родзинки книзі. Дуже раджу!

Це чудова книжка про дівчину, яка бажає всіх зробити щасливими, не розуміючи, що кожен сам відповідає за своє щастя.

Це чудова історія про дівчинку, яка бачить красу навколо та радіє їй. Домашню дівчинку, яка попри все цінує та любить свій дім та рідних.

Це чудова історія про шлях до себе, трішки про грецьку міфологію і багато про те, як натякати

Це чудова, атмосферна історія про те, як 15-ти річна дівчинка мріяла зробити всіх щасливими за допомогою магічної камери, котру отримала із рук незнайомця.

Кожному герою із книги є свій прототип грецьких богів, так сама Гестія уособлює в собі покровительку домашнього вогнища - світла та тендітна дівчинка, котрій ну ніяк не можна давати до рук порцеляну.

Всі друзі родини та навіть батьки вважають Гессі досить неуважною та несерйозною, адже у її роках не слід так поводитися юній панянці!

Пам’ять та думки Гессі ніяк не може покинути її брат - Аїден, котрий помер та перебуває у світі мертвих (це ж фентезі ), але так прагне ще раз побачити молодшу сестру та про щось попередити, тому про допомогу просить “блакитноокого”, котрий стає для панянки таким рідним та водночас загадковим…