Отзывы о книге Цветы для Элджернона

  • Аватар пользователя
    VizziSquabbiest
    2 сентября 2018

    Обережно спойлери

    В рамках флешмобу 2018 я розпочала читання «Квіти для Елджернона». Книжка невеличка і я сподівалась скоро її закінчити, проте не так сталося як гадалося. Перші 50 сторінок йшли дуже туго, я не могла зразу звикнути до такої кількості помилок, проте далі все пішло як по маслу. Історія захопила мене і я не помітила як уже дочитувала останні сторінки із сльозами на очах. Сюжет доволі простий. Чарлі Гордон, людина відстала у розумовому розвитку, погоджується на операцію, щоб стати розумним, стати генієм і в нього це виходить. Порозумнішавши він починає розуміти речі, яких раніше не розумів. Він поринає у свої дитячі спогади, де ми бачимо матір, не здатну зрозуміти його потреби, не здатну поспівчувати йому. «Найважливішим завжди було те, що думають інші люди про неї чи про її родину. І вона докладала всіх зусиль, аби вони думали про неї добре…Норма повинна вдягатися гарно; у будинку мають бути гарні меблі; Чарлі не повинен виходити з дому – аби люди не думали, що в нас щось не гаразд…» Батько намагається захистити свого сина, проте здається під натиском матері. Його сестра надто егоїстична щоб потурбуватися про брата. Також Чарлі починає розуміти, що його друзі з пекарні насправді йому не друзі. Вони лиш те і роблять що глузують з нього. «Як дивно, що люди, чесні й співчутливі, які не стануть збиткувати ся над чоловіком, народженим без рук, без ніг або очей, - як такі люди вважають, що немає нічого поганого в тому, щоб глузувати з хлопця, наділеного слабким розумом. Мені вривало терпець пригадувати, що зовсім недавно я – як і цей хлопець – по-дурному виконував роль клоуна…» З кожною сторінкою, з кожним звітом, Чарлі стає все розумнішим і розумнішим. Він читає багато книжок, вивчає іноземні мови ( вивчив близько 20-ти) і навіть приєднується як вчений до експерименту який провели над ним і мишенятком Елджерноном. Він відчуває піднесення і вважає себе зовсім іншою, новою людиною. «Неможливо собі уявити, аби щось могло забрати від мене цю кипучу енергію, бурхливу радість життя, яка все заповняє. Враження таке, що те знання, яке я накопичив у собі протягом останніх місяців, злилося докупи й підняло мене на вершину світла й розуміння. Краса, любов і правда об’єдналися в щось одне. Це радість…Життя і праця – найчудовіші речі, які може мати людина. Я закоханий у те, що роблю…» Проте все не так просто. Вчені не відносяться до Чарлі як до людської особистості, а бачать в ньому лише експонат, такий самий як і Елджернон, який можна дістати коли захочеш і показувати всім. «Проблема в тому, професоре, що ви хотіли мати експонат, який можна було б зробити розумним, але тримати в клітці й показувати, коли вам захочеться здобути славу і похвалу. Вас не влаштовує, що я – особистість…» Кінцівка доволі трагічна і змусила мене задуматись над багатьма речами. Я рада, що познайомилась з цим твором і однозначно раджу вам його прочитати.

    like5 понравилось
    251

Комментарии 0

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.

Комментариев пока нет

Комментариев пока нет,
ваш может стать первым