Неділями, після довгого тижня, о четвертій дня, коли сонце ще світить, я наповнюю ванну гарячою водою, додаю геранієву олію з пінкою, готую скраб для тіла з особливим видом солі, яка нагрівається, коли втираєш її у шкіру. Лягаю у воду і відчуваю, як сіль розчиняється в цілющій воді. Отак і лежу собі під сонячним промінням і мильною піною. Підіймаю з підлоги примірник The New Yorker і читаю. Сторінки стають трохи вологі, по обличчю стікає піт, і немає нічого приємнішого на світі за ванну серед білого дня. Як писала Сильвія Плат у романі «Під скляним ковпаком», «Напевно, є проблеми, яких би не розв’язала гаряча ванна, але я таких знаю небагато». Дякую тобі, Сильвіє. Я вважаю точнісінько так само.