У ситуаціях жаху люди спонтанно шукають своє перше джерело втіхи та захисту. Поранені солдати ти зґвалтовані жінки кличуть матерів або звертаються до Бога. Коли на цей поклик немає відповіді, відчуття базової довіри руйнується. Травмовані люди почуваються повністю покинутими, цілковито самотніми, викинутими з людських та божественних систем опіки та захисту, що підтримують життя. Відтак, почуття відчуження, відокремлення пронизує кожні стосунки - від найближчих сімейних зв'язків до найбільш абстрактний в'язків у громаді та релігії. Коли довіру втрачено, травмовані люди відчувають, що належить більше до мертвих, ніж до живих.