Любий гостю, вже сто літ,... «Нескінченна історія»

Любий гостю, вже сто літ,
Як ти мав прийти.
Раз сюди надибав хід,
То це ж, певно, ти.
Зголоднілий? Спраглий? - Ось
Їжа тут, пиття,
Все, чого б не забагалось
В ясності життя.
Спокій по трудах...
Добрим був ти чи лихим,
А пишатись маєш чим:
Неблизьким був шлях..