Дивовижна, казкова атмосфера Різдва
Свято Різдва... В пам’яті читача одразу виринають приємні дитячі спогади, сповнені веселощами, очікуванням подарунків, ласуванням смаколиками, приготованими мамою, і, найголовніше, очікуванням якогось неосяжного дива, неповторної казки. Автор цієї душевної книги зміг повернути найдорожчі картини дитинства, показати, що щастя – в можливості віднайти щось приємне, гарне, радісне в малесенькій дрібничці; щастя – в любові батьків, в ласці бабусі, в підтримці друзів; щастя – поруч, тільки потрібно побачити його. Хлопчик Миколка разом із своїми батьками приїздить до казкових Карпат на Різдво до бабусі. Там він спочатку на всіх ображається, але потім розуміє, наскільки сильно рідні та друзі його люблять, як багато вони роблять для нього. Змінюється не лише ставлення хлопця до близьких – змінюється й він сам. Що мені найбільше сподобалося в цій книзі, так це неповторна різдвяна атмосфера! Засніжений ліс, затишні хатинки, родинне тепло, частування, колядки, і навіть ангели! Таке собі рідне, казкове Різдво, яке чудесним чином постає на сторінках цієї книги. Приємно, що з’являються твори, сповнені не карколомними пригодами чи життєвими негараздами напередодні Різдва. В таких книгах, як „Різдво. Книга, в якій сховалася душа” дійсно сховалось щось таке важливе, особисте, вартісне й незмінне...
6 понравилось
