У печалі є крила

Эту книгу я перечитываю, и она в этот раз воспринимается совсем по другому. Одним из героев книги становится чёрный ворон - Крук. Он олицетворяет печаль и боль утраты. Главный герой теряет жену, а его два сына мать.

А почему я восприняла эту книгу по другому, потому что и в моей душе сейчас поселился Крук. Мой родной город под обстрелами уже второй день. И это пятый день войны в Украине. Иногда удаётся почитать, чтобы хоть немного отвлечься от бури в душе. Желаю всем мирного неба над головой.

Интересно закручены шурупы в моей голове. Я плакал в течение всего показа «Левши» ¬. Весь фильм рыдал, а ¬это такой спорных достоинств фильм о вдовце-боксёре, стремящемся заслужить доверие социальных служб, отобравших у него дочь; и заслужить доверие и любовь самой дочери. И «Grief is the thing with feathers» мне пришлось читать, прикладывая салфетку к глазам. Только потому что там показана семья из отца и двух сыновей, потерявшая жену и мать семья. И это, скорее, не сентиментальное произведение, это очень литературная, созданная ради текста, а не мыслей в нём, работа. Но… Три пачки салфеток… Жена, будь аккуратна!

От собственных тараканов – к чужим воронам. «Grief is a thing with feathers» Макса Портера – очень короткий текст, где тремя голосами описываются вопросы скорби. Голосом мужа,…

Складно сказати щось однозначне стосовно цієї книги. Вона і цікава, і ні про що одночасно. Мабуть, виною всьому стиль автора та оформлення книги. Єдине, що радує - якщо прочитаєте книгу, то це не займе у вас більше часу, тому шкодувати немає про що.

Зрозуміло те, що була родина - мати, батько і двоє синів. Але одного дня матері не стає. Всі дуже сумують. Вони не звикли справлятися із труднощами самі. Чоловік сумує за дружиною, він не може позбутися цього стану тривалий час. Діти не знають, що трапилося, але розуміють, що нічого хорошого. Вони сумують за мамою. Печаль у всьому їхньому домі, вона скрізь, печаль - це вони самі. Отак і живуть. Хлопчики починають шукати смерть у природі, вбивати маленькі життя, тому що думають, що так вони зрозуміють, що сталося з мамою. А батько їхній в цей…

Ця книга - ну просто якийсь винос мозку. Потік свідомості в якому зрозуміло не так багато. Трапилась біда - мама померла, залишивши батька та 2х синів -хлопців. І вони мусять навчитися жити без неї. Батько не може пробачити себе і печаль з*їдає його та затягує в болото. Хлопці шукають смерть в природі, несучи її самі, ніби так зможуть знайти відповідь чому мама пішла. І на допомогу їм прилітає загадковий крук, що має повернути сім*ю до життя. Чому саме крук? Я думаю тому, що в багатьох віруваннях саме крук вважається потойбічним птахом. посланцем між різними світами. Крук теж ще той кадр, його мова то щось зовсім чудне, а в його думках явно переважає садо-мазо. Після прочитання книги у мене тільки одне питання - що курив автор? Насипте і мені чуток.