Астра

Странная и сумбурная книга от которой невозможно оторваться. История о том, что за знание нужно платить. Граница мистики с реальностью настолько тонкая, что невольно вступаешь в отрицание: "Да нет, не может такого быть!" Книга чем-то напомнила "Культ" Дереша. Глав. гер. вызывает сочувствие. Метущийся человек, сначала стремящийся к простейшей жизненной стабильности, а после одержимый поиском правды, на протяжении всего повествования переносит потери у дары судьбы. Сначала друг, потом мать и дед, потом отец, которого он обрел и потерял в одночасье, а под конец друг и любимая девушка. Через всю книгу красной нитью проходит предупреждение о том что многия знания - многия печали, а вот список источников к семинару было бы интересно просмотреть)

Життя – це договірний матч, і він триває доти, доки гравці дотримуються правил і норм. Головне – не ставити зайвих запитань і просто грати. Збій у свідомості одного гравця приводить до пошуку правди. Ким проплачено цю гру?Хто судді? Хто глядачі?

Все почалося з страшненької чорної обкладинки. На пів обороті – обличчя. Чи череп. І гламурним білим шрифтом назва книги. Страшнувато. А рука то тягнеться…. Саме смішне, що і в бібліотеці ніхто нічого не сказав. Жодного слова, чи відгуку. А в мені росло бажання прочитати. Просто тягнуло і ВСЕ. Тільки от прочитавши на звороті про автора, здивувалася. 1988 рік. Дивно. Дуже дивно, але тим більш цікаво. + зацікавило видавництво, що примітила вже на 5-ти книгах – не ставить рік видання на 3 сторінці (біля назви книги). Це їхній штрих. :)

Скажу відверто, не очікувала взагалі чогось толкового. Вже стільки разів розчаровувалася, що складно було вірити в твір.

І от – це реально БОМБА!!!! Респект авторові!!!!!

Книга - це шквал емоцій. Легко читається, оригінальність сюжету. Закрученість ліній, цікавий герой, любовна лінія, детективна хвиля - все поєднано дуже вдало. Хочеться крикнути : «ВІРЮ!!!!».

І головне – читаєш і не можеш відірватися!!! Це справді захоплююче. В автора ТАЛАНТ з великої літери!!!!

З кожною сторінкою усвідомлюєш – тримаєш в руках справді КНИГУ!!!!

І по-секрету, відкрию таємницю – мені Астра сподобалася більше за «Культ» Дереша. От чомусь провела паралелі – ну мені ці книги – чимось поєднані. Невидимою ниткою – в них є спільне. Приховані мотиви чи оригінальність. От чомусь вони мені об’єднані і все. Далі. Сюжет починається з історії хлопця – підлітка. Він собі тихо мирно існує у місті, займаючись переглядом ютубу (відеороликів), та створення своїх проектів у життя. Щоб якось прожити. І ось – приходить йому запрошення на форум. Типу не для простих людей. Типу для «обраних». Типу «для еліти». Чи типу «інтелектуалів». Пацан у нас не промах – і начитавшись купу книг в маминій бібліотеці – приймає це запрошення. Де не має ні карти, ні плану, ні детальних інструкцій. І ось тут починається найцікавіше. ЩО?ДЕ?КОЛИ??? Ці питання задаватиме собі герой, і відповідно читач. Спокійно читати не вийде – захоплюючий детективний сюжет з лірикою – книга по своїй сутті – насправді прекрасна.

До рівня мого улюбленого Голсуорсі правда вона не дотягла ( для мене). Але й не думаю, що автор ставив за мету створити Сагу (чи Шедевр світової літератури). Тому - для мене – це показник СУЧАСНОЇ української літератури. Високий рівень та Оригінальність! БРАВО!!! І Авторові і Видавництву!!!!

П.С. От не хотілося б і змінити нічого в сюжеті. А ще сподобалася нумерація в книзі - від Верхньої цифри до меншої. Шикарно!!!