Вино з троянд

Квіти люблять щасливих. У нас від нещасть вони не в'януть, а плачуть. Ви бачили, скільки вранці на них роси? Ото їхні сльози. Хто росяного ранку знайде незаплакану квітку, той буде дуже щасливий.

Просто чарівна збірка новел і фейлетонів. Історії настільки ніжні, щирі, світлі, що їх хочеться читати й читати. Шкода, що збірка зовсім маленька і історій в ній не так уже й багато.

Дуууууже мені сподобалося як пише Василь Симоненко. Я прямо закохалася у всі ці описи, невеликі замальовки, милі жарти. Мені дуже шкода, що я так швидко дочитала.

Коли люблять - не носять своїх сліз до посередників.

Люблю Василя Симоненка. За його такі пронизливі та теплі вірші, за любов до Батьківщини, за смішні дитячі казки «Цар Плаксій та Лоскотон» і «Подорож у країну Навпаки». Попереду ще багато творів автора, з якими я не знайомилась, але при кожному новому знайомстві – я ними смакую і насолоджуюсь.

«Вино з троянд» - така прекрасна, хоч і така маленька збірка новел Василя Симоненка. Ці історійки дуже короткі, проте в них стільки емоцій! Вони зачіпають за живе та навіть лишають по собі я б навіть сказала якийсь смуток від того, що так швидко закінчуються.