Леонидас Донскис — последние издания книг

Зло сосуществует с нами с незапамятных времен. В современных обществах оно стало более распространенным и в то же время менее заметным. Текучее зло скрывается в самой ткани человеческого общежития, в бесчисленных «черных дырах» общественного пространства, в котором взаимное отчуждение подменило сотрудничество и солидарность. Зло соблазняет нас своей обыденностью, нападает без предупреждения, и мир оказывается похож на минное поле.

Сегодня зло все чаще проявляет себя в повседневной нечувствительности к страданиям других. Особую форму моральной слепоты — безразличие к происходящему в мире блестяще анализируют социолог Зигмунт Бауман и философ Леонидас Донскис. Размышления о современной нравственности представляют большой интерес для всех, кто обеспокоен глубокими изменениями, которые безмолвно формируют жизнь каждого.

Два видатні литовські інтелектуали, творчий доробок яких уже давно став вагомою частиною світового культурного процесу, ведуть публічний діалог про виклики сучасності, коли «вперше в історії загрозою для Заходу та взагалі для всього людства стає Росія — ревізіоністська й терористична ядерна держава, що її президент, Владімір Путін, являє собою незбагненну суміш гангстеризму, фашизму, іредентизму, реваншизму, крайнього націоналізму та радянської ностальгії», коли Китай і Росія «майстерно заманюють Захід у тенета своїх понять, нав’язують свій політичний словник і проблемно-тематичний контекст, у якому лише й можуть бути виправданими», і коли надзвичайно впливовими стають праворадикальні та расистські парадигми. Відповіді Л. Донскіса і Т. Венцлови на ці виклики засновані на класичних цінностях прав людини, європейській єдності, пріоритеті культури, науки та освіти й на етичному принципі — не боятись і робити, що треба.

У этой книги два автора: философ и политический мыслитель, профессор Леонидас Донскис и филолог, правозащитник, поэт Томас Венцлова. Инициатором проекта в 2014 г. выступила Коллегия Восточной Европы (KEW). Отдавая должное правозащитному движению 1970–1980-х гг. и жестко критикуя современную российскую политику, корреспонденты пытаются провидеть характер развития гражданского общества в России и в Европе, обсуждают важнейший моральный и политический выбор — выбор между совестью и отечеством.

Что может быть труднее, чем прославиться знаменитой «сестрой таланта»? По словам Донскиса, «не пишет афоризмов тот, кто не умеет беседовать с собой». Запрещая себе поддаваться соблазну многоречивости, философ возродил старинное словесное искусство и извлек из «тишины и пауз» вызревшие в изнурительной борьбе с языковой избыточностью реплики. Эти суждения – результат поиска независимой и строгой аксиоматики повседневности, которой так не хватает текучему, неустойчивому современному миру. Книга, написанная в 2010 году, была переведена на английский язык и является признанным мировым бестселлером. В издание вошли также тексты из книг «Простые…

Книга, написана у формі живого філософського діалогу, про втрату чутливості через такі особливості сучасного людського життя, як фрагментація, самотність, ізоляція, непевність, незахищеність і ненадійність. Політична історія вчить, що ми можемо подавити в собі здатність співпереживати болю і стражданню інших людей, ми здатні на черствість і нелюдяність, прокидаючись лише тоді, коли трагедія чи агресивні напади торкаються нас особисто чи наших співвітчизників. Цей механізм відмови-повернення свідчить тільки про те, якими уразливими, крихкими, непередбачуваними й загальноцінними є людська гідність і життя.

У своїй книзі «Влада та уява» Леонідас Донскіс аналізує зв’язок між владою та уявою, політикою і літературою, між принципами реальності та вигадкою. Часто класична і сучасна література краще розкривають організовані форми влади та керівних структур у світі, ніж праці з політичної філософії. Де витоки політичної свідомості? В який спосіб наше розуміння політичної влади та користування нею починається з літератури? Чому перші прояви політичної та релігійної толерантності з’являються радше в утопічних літературних творах, а не у філософських трактатах? Чи можна втілювати в художній формі те, що інші намагаються зробити за допомогою науки чи філософії? На ці та інші питань намагається дати відповідь ця книга.