Истории с книгами — Сергей Осока
12 апреля 2022 г. 13:24
207
"Любов упереміш із жалем і виною"
Після кожного оповідання робити павзу. Щоб перехворіти кожне. Згадати своє- пекуче, темне, болюче, світле. До самого серця і далі ,наскрізно, зі слізьми, із поглядом, який дивиться чи то в себе, чи то в минуле, через стиснуте горло коротким видохом - це все твоє давнє, виблякле, розмите, але дорогоцінне, напівзабуте,але незабутнє.
