Лучшие книги Петра Кралюка

Нова праця Петра Кралюка – спроба авторського дослідження контроверсійної гоголівської повісті «Тарас Бульба» з погляду ролі цього тексту в культурно-політичному дискурсі як у ХІХ столітті, у добу романтизму, так і в нинішні часи. Дослідник розглядає місце «Тараса Бульби» в різних системах координат: імперській російській, провінційній малоросійській, польській, єврейській тощо. Висловлено сміливі припущення щодо біографії самого Гоголя. Ставиться ціла низка питань про внутрішні інтенції автора повісті; прискіпливий текстуальний аналіз подекуди наштовхує на суперечливі висновки – втім, саме в цій непрямолінійності можна добачати глибину і життєздатність гоголівського твору.

Книжка неодмінно збагатить бібліотеку кожного шанувальника української гуманітаристики.

Петро Кралюк (нар.1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка книг («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю», «Козацька міфологія України: творці та епігони»), де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України.

У цій книзі йдеться про гетьмана Богдана-Зіновія Хмельницького. Але це не є традиційна біографія. Автор у першій частині говорить про те, як образ цього козацького ватажка трактувався в українській, польській, російській, єврейській, турецькій і татарській культурах. Показано, як відбувалася міфологізація цього історичного діяча. Друга частина книги – спроба подати неміфологізовану біографію Хмельницького, відобразити його діяльність як у широкому геополітичному контексті, так і в контексті подій на українських землях першої половини й середини XVII ст. Також розглядається питання про те, які реальні наслідки мала Хмельниччина для українських земель і для Європи загалом.

Петро Кралюк написав яскравий, художньо оригінальний роман про Степана Бандеру. І – не тільки про нього. Про парадокси в історії. Про долю української людини в інфернальнім ХХ столітті. Про місце України в світі. Зрештою (таке враження буває тільки від талановитих творів), майже про все. Цей роман ставить Петра Кралюка в перший ряд сучасних українських прозаїків. Це – справжня літературна вершина.

Друга книга серії видань "ЕЛІТА"

2014 - рік, коли українське та європейське співтовариство святкувало 500-річчя битви під Оршею, в якій військо Великого князівства Литовського на чолі з українським князем Костянтином Острозьким здобуло блискучу перемогу.

З нагоди видатної історичної події, а також зважаючи на актуальність історичних персоналій Острозьких для сучасних євроінтеграційних перспектив України, видавництво «Балтія-Друк» презентує великий міжнародний проект «Князі Острозькі», присвячений представникам одного з найвідоміших українських родів в українській історії XIV-початку XVII століть, що займали високі адміністративні та військові посади в Польсько-Литовській державі. Протягом століть представники роду Острозьких були символом окремої України-Русі, відстоюючи національну самобутність народу, ревними поборниками православної віри і української культури. Рід Острозьких відомий і своєю меценатською діяльністю, зокрема, з ім'ям Костянтина Острозького нерозривно пов'язане виникнення першого вишу в Україні - Острозької академії, і поява Острозької Біблії - першого завершеного видання Біблії церковнослов'янською мовою.
У виданні використані історичні документи та архівні матеріали, зібрані у 26 музеях України, Польщі, Литви та Білорусі.
Історичні дослідження ілюструють майже 800 фотографій.

Авторський колектив: кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Олег Дзярнович (Білорусь), доктор історичних наук, професор Раймонда Рагаускенє (Литва), кандидат історичних наук, доцент Ігор Тесленко (Україна), кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Борис Черкас (Україна)
Передмова Альфредаса Бумблаускаса

У книзі "Козацька міфологія України: творці та епігони" розглянуто феномен українського козацтва, його еволюцію, показано, як формувалися міфічні уявлення про козаків, починаючи з кінця XVI століття й завершуючи днем сьогоднішнім. Значну увагу приділено козацькій міфології часів Гетьманщини. Також показано, як "козацька ідея" інтерпретувалася в різних національних проектах ХІХ століття (російському, польському й українському), яких вона зазнала модифікацій у столітті ХХ. Видання розраховане передусім на тих, хто цікавиться українським козацтвом, його історією та культурою.

Книга Петра Кралюка «Історія України, яку можна читати «без брому». Розвиток державності на українських землях» розкриває історію державних змін на теренах України від прадавніх часів до нашого сьогодення. Усупереч висловлюванню відомого українського письменника і політика початку ХХ ст. Володимира Винниченка, мовляв, не можна українську історію читати без брому, тобто заспокійливого, автор акцентує увагу на тому, що бездержавність — явище, характерне для багатьох народів. Тому українці у своєму прагненні створити власну державу були далеко не одинокі. Проте, проживаючи в різних країнах і обіймаючи високі посади, вони зробили чимало для становлення, зокрема Угорського королівства, Речі Посполитої, Російської імперії, Османської імперії, і врешті-решт здобули свою державу.

Петро Кралюк (нар. 1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства, а також шести історико-інтелектуальних художніх книжок, в яких він подає власні версії історичних подій та біографій видатних людей минулого. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки «Козацька міфологія України: творці та епігони» та «Богдан Хмельницький: легенда і людина».

В основі сюжету «Справжнього Мазепи» – святкування у провінційному містечку двох ювілеїв: Миколи Гоголя та «українсько-шведського союзу». Автор оселив нащадків гоголівських персонажів у сучасній психлікарні. Божевільний Едічка пише роман «Гетьман», а молодий лікар-психіатр Левко (він же – оповідач) контролює цей процес. Петро Кралюк обігрує не лише сюжети та епізоди «Тараса Бульби», «Вія», а й біографію Гоголя, Пушкіна, Шевченка, Івана Мазепи. Героями роману, як і в гоголівських творах, стають сміх, загальна гра, гротеск.

Як народи-сусіди, українці й поляки знали часи миру та часи війни, мирного співжиття, співпраці, але й чимало конфліктів та непорозумінь. Кожна сторона має «свою правду». Саме ці непорозуміння (часто міфологізовані й демонізовані, а то й спеціально «підігріті» третьою стороною) призвели до формування у свідомості цих народів негативних образів один одного. І хоча за останні роки цей негативізм зменшився, він все ж не зник і часто дає знати про себе знати.

В одній книзі охопити всі аспекти українсько-польських стосунків протягом тисячоліття неможливо. Автор намагався звертати увагу на найбільш важливі, з його точки зору, моменти в цих відносинах, намагаючись збалансовано говорити як про порозуміння, так і про непорозуміння.

Петро Кралюк (нар. 1958 р.) — доктор філософських наук, професор, голова Вченої ради Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка романів і повістей («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю»).

У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки П. Кралюка «Справжній Мазепа», «Козацька міфологія України: творці та епігони», «Богдан Хмельницький: легенда і людина», «Чорна рада», де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України, а також «Ярослав Мудрий», «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів».

Нова книга Петра Кралюка присвячена видатному полководцю, гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному. Автор приділяє увагу творенню образу цього персонажа як у історичній, так і художній літературі. Розглянуто його діяльність у контексті історичних подій на початку XVII ст. Провідною є думка, що Петро Конашевич-Сагайдачний часто опинявся в «точках біфуркації» і від його дій залежав подальший розвиток українських земель, зокрема це стосується чорноморських походів гетьмана, походу на Московію, а також участі в Хотинській битві. У цьому сенсі Петро Конашевич-Сагайдачний визначив низку векторів становлення новочасної української нації.

Петро Кралюк (нар. 1958 р.) — доктор філософських наук, професор, голова Вченої ради Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка романів і повістей («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю»).

У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки П. Кралюка «Справжній Мазепа», «Козацька міфологія України: творці та епігони», «Богдан Хмельницький: легенда і людина», де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України, а також «Ярослав Мудрий», «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів».

У новій книзі Петра Кралюка розповідається про події, які передували Ніжинській чорній раді 1663 року, а також про її наслідки. Особливо звертається увага на діяльність таких гетьманів і козацьких проводників, як Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Яким Сомко та Іван Брюховецький. Автор намагається показати, яку роль відіграла означена подія в контексті козацької революції середини ХVII століття. У виданні також розглянуто, як Ніжинська чорна рада знайшла відображення в козацькому літописанні та романі П. Куліша «Чорна рада».