Наталка Белоцерковец — о поэте

Предложить изменения

Ната́лка Генна́дьевна Белоцерко́вец (укр. Ната́лка Генна́діївна Білоцеркі́вець; род. 8 ноября 1954, c. Куяновка Сумской области) — поэтесса, автор нескольких поэтических сборников .
Наталка Белоцерковец родилась в с. Куяновка Белопольского района Сумской области в семье сельских учителей. Закончила украинское отделение филологического факультета Университета им. Шевченко. Работает в журнале «Украинская культура». Жена известного культуролога Николая Рябчука (Миколы Рябчука). Мать двоих детей.

«Балада про нескорених»
«У країні мого серця»
«Підземний вогонь» (1984)
«Листопад» (1989)
«Алергія» (Київ: Критика, 1999)
«Готель Централь» (Львів: Кальварія, 2004)
Natałka Biłocerkiweć Róża i nóż (Rzeszów, 2009)
Літературно-критична книжка «У контексті епохи».
Ми помрем не в Парижі (2015) (До книжки Наталки Білоцерківець — однієї з найважливіших сучасних українських поетів — увійшли вірші з усіх її збірок: «Балада про нескорених» (1976), «У країні мого серця» (1979), «Підземний вогонь» (1984), «Листопад» (1989), «Алергія» (1999), «Готель Централь» (2004). Це найповніше на сьогодні вибране авторки.)

Лауреат премии Грузии имени В. Маяковского.

Сторінка автора у Вікіпедії