Рецензии на книги — Ирина Игнатенко

Цю книгу я сама собі подарувала на День закоханих. І досі не натішуся з того: книга неймовірно цікава, написана доступною мовою, хоч, безперечно, виклад думок авторки науковий, що й не дивно. А ще книга чудово оформлена: рослинні мотиви, фото самої пані Ірини та інших народознавців, а також репродукції картин, серед яких найкращі, як на мене, картини М. Пимоненка. Єдине, що прикро вразило, - мовне оформлення. Недопрацювання коректора очевидне. Авторка пропонує ознайомитися з кількома найважливішими аспектами життя українців: обряди, що супроводжують життєвий цикл людини, звичаї, пов’язані зі щоденним життям, та календарна обрядовість. Система заборон та правил, за якими жили українці, стосувалася усіх сфер, регламентувала, здається, кожен крок. Часом вони видаються дивними, інколи -…

В актуальному науково-популярному виданні «Етнологія для народу» авторка Ірина Ігнатенко має на меті долучити українців до невичерпної скарбниці давніх звичаїв та вірувань. Нині все більше українців звертаються до витоків народної мудрості. Це має своє вираження в різних формах. Йдеться не тільки про зовнішні вияви (вбирання у вишиванки, нанесення народної символіки на матеріальні речі), а й цілком практичні вирази (повернення до традиційних цінностей та обрядодій). Ця книга стане своєрідним компасом для читачів, які цікавляться етнологією.

Насамперед хочеться відмітити саму форму видання. Книга чудово оформлена, її сторінки оздоблені малюнками на народні мотиви переважно рослинного світу. До видання включені світлини, зроблені як самою письменницею, так і іншими народознавцями.…

Книга, открывающая глаза на многие вещи, особенно, в вопросах гендера и женской социализации. Авторка "Женского тела" проделала огромный труд, который дарит уникальную возможность понимания, каким же все-таки образом наши предки относились к женщинам, как объясняли физиологические процессы женского организма, как социальный аспект помогал контролировать жизнь "слабого" пола, который в те времена (равно как и сейчас) не был слабым и тянул на себе все хозяйство. Быть женщиной на рубеже 19-20 веков было тяжело, ведь тело по сути женщине не принадлежало. Только вступление в брак и рождение множества детей гарантировало ощущение полноценности, ведь незамужняя и половозрелая девушка считалась чуть ли не изгоем, равно как и та женщина, которая в браке не могла родить. Менструации вообще…

Мене завжди цікавила гендерна культура народів світу, особливо українців. Матеріалів з цієї тематики зустрічалось не так багато, як хотілось, але книга «Жіноче тіло у традиційній культурі українців» трохи втамувала мій інтерес.

В книзі 7 розділів, кожен з яких включає інформацію про певний період в житті жінки. Починаючи від того моменту перетворення дівчинки на молоду дівчину і до самої старості. Авторка опрацювала велику кількість джерел з цієї тематики та навіть їздила по селах і збирала інформацію з перших вуст, тому в книці багато прямої мови та цитат з першоджерел. Якщо чесно, то інколи через такий “народний” говір було важко зрозуміти, про що йдеться мова. Але незважаючи на це, книга читаєтся на одному диханні. Також великий плюс данного видання — це велика кількість ілюстрацій.…

Мене завжди цікавила історія побуту. Нажаль дуже мало книг про буденне життя наших предків, як вони народжувались, росли , що їли, де спали, як лікувались тощо. В книзі Ірини Ігнатенко взагалі рідкісна тема інтимного життя . Хоча прочитавши історіографію можна побачити, що все ж таки ця тема широко досліджувалась, тільки не була популяризована. Авторка зробила велику дослідницьку роботу, Це справді наукова праця. Нема жодного голослівного твердження, кожна фраза підтверджується посиланнями на першоджерело. Про що книга? - Про тяжку жіночу долю. Дивлюсь з 21 століття в минуле і здається, що радощів у жінок було мало. З одногу боку українки не були заперті в теремі, а з іншого безліч заборон, що стосується саме жіночої фізіології. Жіноче тіло – це складний механізм, який протягом життя…

Книга не такая глубокая, как "женская". Если в "женской" много действительно интересных фактов, которые собирались по крупицам, то "мужская" книга учит существенно в меньшей степени, чем развлекает. Отмечу, что написано легко и понятно.

Книга про те, як нелегко було у ХІХ на початку ХХ століття просто БУТИ жінкою. Мушу відзначити чудове оформлення видання, особливо картину на палітурці – вона прекрасна. Тема цікава, інтригуюча, місцями провокаційна. Авторка написала наукову роботу і представила її загалу, тому треба бути готовим до великої кількості філологічної термінології та до безлічі цитат із різноманітних джерел. Але це і є родзинкою книги. Часто прочитане мене шокувало, змушувало червоніти чи посміюватися, та це наша історія. І хай такі моменти не були притаманні усій Україні, але десь вони зустрічалися і були помічені авторами різних праць. Єдине, видання має декілька друкарських помилок, помічених мною. А так раджу до прочитання тим, хто цікавиться питаннями гендеру, жіночої долі в історії України. Та…

В наш час - ми володіємо знаннями. Ще змалечку, дітям розповідають про будову та функції людського організму.В дитячому садку - валеологія, в школі - анатомія. Але як жили люди в ті часи, коли таких знань не було? Які знання мала жінка 18-19 ст.про фізіологію власного тіла?Які вірування, заборони були стосовно різних станів жінки: менструація, втрата цноти, вагітність, пологи. В жодному підручнику історії України ви не знайдете інформації на такі інтимні теми. А в книзі Ірини Ігнатенко розкриваються всі ці теми і навіть більше. У 18-19 ст в Україні надзвичайно важливим був перехід жінки із одного соціального стану в інший. Від дівчинки до дівчини, потім нареченої, жінки, матері, баби. Як впливало суспільство на всі ці зміни. Тому що, коли читаєш про "обряд комори", вечорниці і т. д.,…

З одного боку, у книзі зібрано цікавий і різноманітний фольклорно-етнографічний матеріал - і подано його в популярній, зрозумілій формі. З іншого, мабуть, я все-таки чекала глибшого аналізу. Висновки досить очевидні й скупі, хоча й обгрунтовані, звичайно. Було кілька речей, які примусили мене замислитися про те, як ці стародавні уявлення щодо природи жіночої тілесності впливають на сучасні комплекси жінки і стереотипи щодо неї в суспільстві. Однак свої висновки я зробила сама, і дещо прикро те, що автор у вступній частині якраз щось подібне в підсумку обіцяла. Але простеження зв'язку минулого і сучасності у книзі, на жаль, майже немає.

Однак, хоча науковий метод тут головно описовий, читання справді цікаве. Добір ілюстрацій у перевиданні "Книжкового Клубу" часом бентежить…

Книгу варто прочитати тим, хто кричить, що в Україні завжди панував фемінізм. Наводиться багато спогадів, прикладів того, як ставились до жінки і жіночого тіла в давнину. Рекомендую.