Рецензии на книги — Аттила Могильный

Гірке, гірке розчарування. Після книги "Триста поезій" Ліни Костенко я була впевнена, що всі книги цієї серії мені сподобаються. Але ні. Аттила Могильний - це явно не мій автор. Його вірші мені зовсім не сподобалися, було багато верлібрів (які я не дуже люблю), більшість поезій я не зрозуміла, а деякі було відверто пошлими, що дуже нервувало.

Я знайшла декілька віршів, які мені сподобалися, але їх все одно не хочеться перечитувати ще й ще раз, не хочеться вивчити напам'ять, не хочеться в них закохатися.

Я впевнена, що кожна книга має свого читача, і ця збірка теж його знайде.

... Аттила — поет найбільшого українського мегаполіса, і в його поезії чимало образів і настроїв так чи інак співзвучних з тими ж американськими бітниками, та й сам він під кінець життя зовні став дуже схожий на бітника, але не через епатаж, а просто тому, що в його житті пішло щось не так.

- Іван Малкович