Автор

Евгений Плужник

Евгений Павлович Плужник

12 книг
3 подписчика
44 читателя

3.9

44оценки

5		16
4		13
3		13
2		2
1		0
без оценки		4

Евгений Плужник — о поэте

Родился: 26 декабря 1898 г. , Кантемировка, Богучарский уезд, Воронежская губерния, Российская империя
Умер: 2 февраля 1936 г. , Соловецкий лагерь особого назначения, Соловецкие острова, РСФСР, СССР

Биография — Евгений Плужник

Евгений Павлович Плужник (укр. Євген Павлович Плужник) — украинский поэт, прозаик, драматург, переводчик, лексикограф. Жертва сталинских репрессий.

Учился в воронежской гимназии, откуда был исключён за участие в нелегальных кружках. В 1918 году окончил бобровскую гимназию в Воронежской губернии. Некоторое время работал учителем-словесником на Полтавщине.

В 1920 году поступил на ветеринарно-зоотехнический факультет Киевского политехнического института, в котором работал муж его сестры. С 1921 года учился в Киевском музыкально-драматическом институте имени Николая Лысенко. Несмотря на успехи в институте, был вынужден бросить учёбу из-за туберкулёза. С 1923 года работал в редакциях, был…

КнигиСмотреть 12

Библиография

1926 - Дні
1927 - Рання осінь
1928 - Недуга
1933 - Змова в Києві

Интересные факты

Афоризми

Де українців два, там і лінгвістів двоє.
Минуло всім, але не всім минулось.
Як два по два чотири: лівіють погляди - псуються і маніри.
Зміст - справа поглядів і часто... гонорару...
Люди часто говорять: "Я вас кохаю" тоді. як треба казати: "Я вас хочу..." Причім дуже часто на місце цього "вас" у другій формулі можна підставляти багатьох...
Хай розмовляють ті, кому сказати нічого...
Щоб покохати жінку, треба полюбити її, як людину. Шукати в жінці людину - це суть кохання; в нім ріжність статей тільки підкреслює одність єства.
Та це ж розмова лиш! - Але розмова довга: почнеш у Києві, кінчиш на Соловках!

Ссылки

Вікіпедія
Біографія

РецензииСмотреть 1

bezkonechno написала рецензию

Эксперт

посягаю на книжные просторы :)

Пожаловаться

Змова в Києві

Євген Плужник

4,7

5 октября 2011 г. 03:00

261

4

"Недуга" Нарешті я знайшла твір в українській літературі, в якому описувалося би життя київської інтелігенції в ближчому до нас часі, описувалося подібно до прекрасних творів зарубіжної літератури! Читалося доволі приємно і швидко. Хоча мені далеко не завжди була зрозумілою поведінка Івана Семеновича, на мою думку, він егоїстичний, слабкий чоловік, який мало, що не знає, чого хоче, а ще - дозволяє собою маніпулювати і відкрито насміхатися над собою. Не дуже такий приємний персонаж, хоча інколи до безтями наївний. Іван Семенович Орловець неприємний не тому, що він злий, а скоріше тому, що він дуже якийсь безглуздий, наче мала дитина. Скажу чесно, спочатку було набагато цікавіше читати, ніж ближче до кінця по єдиній причині - д-у-у-же вже багато Плужник описує такого одноманітного…

Развернуть