Автор
Всеволод Нестайко
Всеволод Зіновійович Нестайко
4.6
4.6
3 545оценок
Рейтинг автора складывается из оценок его книг. На графике показано соотношение положительных, нейтральных и негативных оценок.
5 2578
4 770
3 150
2 32
1 15
без
оценки
945
3 545оценок

Истории с книгами — Всеволод Нестайко

По популярности
По популярности По дате добавления Самые обсуждаемые

30 июня 2013 г. 16:11

269

Мандрівка у Васюківку

В 2004 році я саме навчалася в третьому класі. Зараз мені 19 і я - студентка, але у Васюківку повертаюся як в дитинство. Всеволод Нестайко - чудовий дитячий письменник, книжки якого хочеться перечитувати знову й знову в будь-якому віці. У нас була прекрасна, благородна iдея — провести пiд свинарником метро. Це мало бути сюрпризом. Перша лiнiя…

Развернуть

20 марта 2012 г. 17:35

269

Операция "Елочка"

У нас было счастливое детство. Мы гуляли на улице. Не так как сегодня гуляют детки - с мамами, бабушками, шаг вправо-шаг влево считается побегом. Да и понятно: время такое! А нам повезло, главное не забывать, что существуют очень скучные вещи как "обед" и "ужин", а то ведь могут и наказать - запретить гулять! Наша семья переехала в новую квартиру…

Развернуть

29 июля 2013 г. 21:59

261

Кому суждено сгореть, тот не утонет.

Герои этой книги – двое мальчишек, неразлучные друзья из Васюковки, которые все время попадают в какие-то смешные ситуации. Их забавные летние приключения и составляют содержание этой повести. Хочу сказать, что у меня тоже когда-то была такая закадычная подружка, с которой прошло все мое детство начиная со второго класса. Впрочем, почему была? Мы…

Развернуть

19 февраля 2013 г. 20:46

219

Немає в Україні, напевно жодної людини, що відносить себе до інтелектуального покоління і не читала "Тореадорів із Васюківки". Татко мій, будучи людиною начитаною, хотів і мене з сестрою змалечку привчати любові до букви. Але здається мені, що цікавився він нашим книжковим розвитком лише періодично. Але то інша історія. Коли я ще не вміла читати,…

Развернуть

13 августа 2012 г. 18:03

131

Передати наступним поколінням (укр.)

У мене ще й досі є ця книжка. Бо-зна якого року видання. З темно-жовтими від старості сторінками. З великим шрифтом (тож для діток, шоб краще бачити). Неймовірно те, як я перейнялася цією історією в дитинстві. Була така переконана шо і я полечу в країну Сонячних Зайчиків. І я буду наїдатися одним тільки запахом квітів. Я її сперла з дитячої…

Развернуть

18 марта 2015 г. 03:28

874

Подорож в дитинство

Кожен з нас, певно, в дитинстві мав такого друга, якими були Ява з Павлушею. От і я, читаючи «Тореадори з Васюківки», згадувала своє дитинство і свою подругу. Хоча вона і мешкала в Полтаві, а я в Черкасах, і бачились ми тільки влітку у бабусі на три місяці, спогадів та емоцій вистачало нам на весь рік. Наша з нею фантазія не знала меж. В нас і…

Развернуть

30 января 2013 г. 12:52

140

Прямо доці в руки

Так шось було мені не весело одним вечором і тут в читалці я нарила "Тореодорів". Книгу читала давним давно. І яка ж я рада, що вирішила таки перечитати. Бо дитинства багато не буває. Бо іскрометних смішних цитат, які ми ще малявками позаучували заради приколу, - немає тих цитати таких більш ніде, окрім як у цій книжці. Бо "Дульки! Дульки тобі!"…

Развернуть

21 июня 2014 г. 15:04

154

Решила вспомнить детство=)

Впервые эта книга попала мне в руки, когда я училась во 2 классе, а это был примерно 1999 год. Не смотря на свой ранний возраст, я поглотила эту книгу за два-три часа. После этого я еще периодично перечитывала ее каждый год и так до класса 9)) И вот в возрасте 22 года я решила, что не хочу отпускать детство навсегда)

14 марта 2022 г. 23:12

428

Подарок

Мне исполнилось девять лет и на день рождения моя первая учительница Валентина Андреевна подарила мне эту замечательную книгу. Зачитано потом было до дыр в буквальном смысле. Увы, сама книга давно потерялась при переезде. И хотя я уже далеко не в детском возрасте, приобрел эту книгу в новом издании и заново читаю. Надеюсь, мои мои дети и внуки,…

Развернуть

15 марта 2018 г. 21:27

1K

Найрозумніший книголюб!

З самого малечку я люблю читати. Якщо для когось було покарання сидіти в кутку і читати, то для мене було навпаки. Я з задоволенням ходила в бібліотеку раз на два тижні і сама вибирала собі книги. Ще в молодших класах в нас був щоденник читача, куди потрібно було записувати кількість прочитаних сторінок за тиждень. А їх мало бути не менше 60!…

Развернуть