Роман Иванычук — библиография

Романтична лісова феєрія.

У повісті „Ренегат” Р.Іваничук осмислює явище зради, породженої з тотального сумніву, безвір’я, страху, що буквально спустошила душу головного героя. Попри неточне датування, автор дотримується всіх правил жанру - історичні орієнтири, реалії, плин часу. І навіть суд має свій порядок. На відміну від повісті „Євангеліє від Томи”, тут виступає не історичний, не автентичний, а вже універсальний персонаж, яким може бути кожен і в будь-якому часі. Це - надзвичайно важливий фактор, особливо коли брати до уваги специфіку часопростору твору. У сфері Ренегата, в його оповіданні, легко помічаємо відплив часу, його порядок, але в сфері суду час є динамічним. Суд переноситься в минуле лише тоді, коли це потрібно для внутрішнього порядку процесу. Понад те, „перенесення” не стосується всіх - деякі (переважно натовп) залишаються. Така позиція автора і цікава, і новаторська. Суд протягом процесу кілька разів змінює місце в часі. З одного боку, в такий спосіб активізується темп дії, а з іншого - чітко відділяється час злочину від часу його моральної оцінки. Адже зрадити можна раз у житті; це буде лише один момент. Та саме з цього часу, людина стає відступником. Власне, такий підхід і вплинув на організацію часопростору в творі.

В творі осмислюється категорія сумніву. Герой твору Тома Невірний - Христовий апостол, який, долаючи різні випробування, сумнівається в Божественній сутності та всіх земних її виявах. Ретроспекція дає вичерпне уявлення про минуле Томи, становлення його характеру, віддзеркалює всі важливі етапи життєвої дороги персонажа - від пізнання Христа та апостолів аж до смерті (художній час повісті об’єднує декілька десятків років).

Апостола Андрія Первозваного вважають першим благовісником Євангелія Христового на землях сучасної України. Учень Ісуса приніс у світ, охоплений прадідівськими віруваннями в божества природи, населений добрими і злими духами, Слово єдиного живого Бога. Поволі, важко, долаючи людський опір і несприйняття, нова віра уживалася зі старою, витворюючи дивний і гарний симбіоз, відтворений в обрядах і звичаях українців.
«Бачите г

оман «Журавлиний крик» присвячений подіям, що відбувалися у переломні часи української історії. Це й остаточна ліквідація гетьманства, знищення Запорізької Січі й ув’язнення її останнього кошового отамана Петра Калнишевського у 86-річному віці (!) на 25 років у Соловецькому монастирі, спроба гайдамаків під проводом Івана Гонти і Максима Залізняка відродити втрачену українську державність, утвердження Катерини ІІ на престолі Московської імперії, розгром повстання Пугачова... На цьому історичному тлі діє головний герой роману — філософ Павло Любимський, чий життєвий шлях символічно перетинається з Григорієм Сковородою, останнім гетьманом Кирилом Розумовським, письменниками Василем Капністом, Іваном Котляревським та Миколою Карамзіним...

У романі «Шрами на скалі» розповідається про останні роки Каменяра — видатного українського письменника Івана Франка, 150-ту річницю з дня народження якого відсвяткували у 2006 році.

«Четвертий вимір» (1983) — твір, який Роман Іваничук присвятив Миколі Гулаку — другу і соратнику Великого Кобзаря, відомому математику, юристу, перекладачу-поліглоту, котрий володів майже двадцятьма мовами, людині, яка після ув’язнення в Шліссельбурзькій фортеці за свою діяльність у Кирило-Мефодіївському товаристві не мала права повернутися в рідну Україну.

Друга частина трилогії «Край битого шляху» - роман «Імлистий ранок» зображує події 1939 року. До Загайпілля після тривалих поневірянь повертається і нарешті знаходить своє щастя сестра Антона Кривди Оленка...

Перша частина трилогії «Край битого шляху» - роман «На зламі ночі» охоплює час 1935—1936 рр. Молодий науковець Антін Кривда намагається знайти свій шлях у буремних подіях, що вирують навкруги. Він пише наукову працю про топоніміку Сілезії, яка згодом стане своєрідним закликом до боротьби проти польської влади.

Повість «Зупинись, подорожній!» була задумана як епілог до трилогії «Край битого шляху» і в якій авторові, як він сам зауважував, вдалося вперше переступити межу страху і назавжди скинути спокусу кон’юнктури.

«Жарінь» – заключна книга трилогії «Край битого шляху» – розповідає про долю ровесників автора, про їхні пошуки вірного шляху боротьби зі злом, про ті круті дороги, що ними йшла в буремні воєнні роки галицька молодь до пізнання істини, а також про складний процес сприйняття і не сприйняття радянського ладу галичанами.

Повість «Злодії та Апостоли» начебто схожа на пораду – як треба шукати свого родоводу. Та водночас у творі постає панорамна картина історії Гуцульщини на чотирьохсотлітньому відтинку часу із звичаями, віруваннями, мовою та ментальністю горян, духовний світ яких сьогодні зазнав поважних зовнішніх змін, проте у своїй суті залишився предковічним. Фабула повісті ґрунтується на реальному житті гуцулів, однак автор розкошує домислом, що надає творові романтичного шарму.

Політичний роман «Країна Ірредента» за своєю композицією нагадує дивний чорно-білий колаж з різних часових пластів українського буття, пронизаних, мов життєдайним світлом, прагненням – попри весь трагізм долі – будь-що ВІДБУТИСЯ.