Рецензии на книги — Сергій Мартинюк

Это дебютная книга популярного музыканта Сергея Мартынюка, лидера группы "Фиолет". Уже очень много лет хожу на его концерты, читаю в вк и инстаграмм его посты. Также Сергей пишет довольно разносторонние стихи, лирические и трогательные, и затрагивающие серьезные социальные темы. В ноябре прошлого года совершенно неожиданно для своих поклонников музыкант презентовал свой первый роман. Я купила одной из первых на концерте группы в Харькове, и прочитала вот только сейчас, потому что не могла забрать его у друзей, которые дрались за очередь читать первым) Роман вышел довольно неожиданным. Интересный, не тривиальный сюжет, множество глубоких мыслей между строк. Заставляет думать и участвовать в истории читателя. Язык написания прекрасен, сразу видно авторство текста. Многие критики сравнивали…

Нам на пару з тобою всього вісімнадцять років, Нам на пару з тобою в волоссі липкі реп’яхи. ⠀

Коли один автор пише і прозу, і поезію – це завжди цікаво, адже це як дві сторони однієї медалі: проза відкриває автора з одного боку, а поезія – зовсім з іншого, як на мене. ⠀ Я дуже чекала на вихід дебютного роману Сергія Мартинюка «Капітан Смуток». А на його дебютну збірку поезій чекала ще більше! І дуже рада, що маю змогу, нарешті, тримати її в руках. Поезії чіпляють за живе не менше, ніж тексти пісень гурту «Фіолет». Як кажуть, талановита людина – талановита у всьому. ⠀ Збірка радує своєю різнобарвністю: тут і любовна лірика, і революція, і життя, як воно є, і авторські медитації, і краса моменту, і багато-багато іншого. У кожної поезії свій настрій, кожна налаштовує на свою хвилю. Читання…

Мандри. Вони завжди відкривають для нас щось нове: як у зовнішньому світі, так і собі самому.

Вся книга Сергія Мартинюка просякнута романтикою дороги. Двоє друзів дитинства вирушають у мандрівку, суть якої на початку видається дуже розмитою. Їхній шлях через всю країну повниться дивними людьми, найрізноманітнішими долями, несподіваними прихистками, деякими "вперше" і "востаннє", зустрічами з минулим і майбутнім, спогадами та ностальгією за дитинством дев'яностих, коханням, болем, щастям і, звичайно, пошуками сенсів. Бо будь-яка мандрівка, а особливо така, це завжди про пошуки себе, про філософські питання до самого себе, які мають велику імовірність залишитися без відповіді, проте які вдячні, що хоча б виникли в голові. Зрештою, пригода не може бути завершеною, якщо вона не відкрила тобі…

Дякую автору за цікавий роман про музику і дружбу. А ще людські чесноти, вади та почуття... Дякую за осінню меланхолію, яка так нахабно чепляє за живе.

Я належу до тої категорії людей, які меланхолійно заслуховуються піснями «Фіолету», аби згадати свої підлітково-студентські роки і давно забутий максималізм. Не буду кривити душею, скажу правду, що вірші соліста групи, якого звуть «Колосом» - одні з тих, від яких хочеться випити келих вина, і перечитувати по декілька разів. Не дивно, що тексти його пісень такі відверті та щирі. Але тут неочікувано Сергій Мартинюк пише книжку. Прозову. Щось новеньке, але мене це зацікавило.

А ви б змогли кинути все й відправитися у мандри? Я б точно ні. А герої роману змогли дременути у подорож Україною. Звісно, це не навколосвітня мандрівка, але теж гідно. Зважаючи на те, що у героїв ані копійки за душею, то я аплодую їм стоячи. Багато відчайдушних вчинків, несподіваних рішень, відвертих розмов, а також –…

Ціла книга, присвячена рок-н-ролу, що може бути ліпшим для фаната жанру. Лише книга про рок-н-рол, написана музикантом... І це дійсно відчувається, при чому не тільки в усіх тих музичних фішках, про які звичайний слухач може навіть не здогадуватись. Це відчувається в манері письма, у всіх тих епітетах, зворотах та порівняннях, які ставали музикою для очей та душі...

Луцький музичний гурт, що колись збирав стадіони, зараз переживає не найліпші часи. Вони збираються з силами, щоб зробити ще один ривок - записати новий альбом. Але навіть імениті музиканти, перш за все, звичайні люди, у їхніх життях теж бувають чорні смуги, просто фани не завжди звертають на це увагу. От і в кар'єрі гурту "Дерти Лаха" наступає найчорніший тиждень за всі тринадцять років їхнього існування.

Книга має сім…

Читаючи цю книгу, я грішним ділом, першу сотню сторінок думала, що це історія справжнього гурту.

А що?

В українській музиці я не надто обізнана; музичних гуртів і виконавців у нас багато, і мене не здивував навіть той факт, що назву "Дерти Лаха" я ніде не чула.

Лише коли дочитала, що вони були на розігріві у Depeche Mode, я запідозрила щось нечисте і повернулась до передмови.

Талановито. Талановито, глибоко і захопливо написаний роман, що має власну атмосферу, чітко виражені голоси та яскраві історії кожного персонажа. Текст, який, по-чесному приємно читати! Насичений музикою, піснями та особистими драмами, глибокими метафорами та до мурах справжніми історіями.

Сторінки, до яких хочеться повертатися. І ніби нічого особливого — присмак пригніченості та втоми відчувається в загальній історії…