Sopromat

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

8 июня 2020 г. 17:26

740

4 "...жити ще можна , якщо друг поруч!"

Історія здалася мені дещо солодкуватою. Якби не від імені героя, а від імені героїні. Чи то мова така , що перетворює жорсткі сцени на пом'якшені, чи то забагато ліризму? Як ароматний чай, у який кинуто цукор. Перший ( історичний) розділ- ідеальний. Після - роман про кохання. Головний герой чуттєвий, егоістичний, самозакоханий. Другорядні герої про нього кажуть: "гарна людина", але підтверження вчинками цих слів замало. Зверхнє ставлення до жінки, що його кохає. Навіщо тоді вона йому? Головна героїня дивно вчиняє: наказує не кидати її подругу. Якби дійсно кохала- сказала б, щоб просто знайшов ту, що сподобається йому. Написанний у минулому сторіччі, роман ніби зависа у часі. Герой вчиться, живе в іншому місті, але їздить на таксі, декілька разів за короткий термін навідується до…

Развернуть

27 мая 2020 г. 21:54

613

5 Спойлер Нельга забыць

Цікава, што, купляючы кнігу, думала, што яна будзе зусім аб іншым - аб паўстанні 1863-1864 гадоў (дакладней, аб жанчыне, якая паехала ў ссылку за мужам-рэвалюцыянерам). У прынцыпе, я была амаль права: яна і сапраўды паехала ў ссылку, але пасля пакарання смерцю свайго каханага, і пра гэта было толькі ў "Пароме" - перадгісторыі рамана. Асноўны жа сюжэт апавядае гісторыю кахання студэнта-паэта Андрэя Грынкевіча (праўнука той самай жанчыны і рэвалюцыянера) і замужняй выкладчыцы Ірыны Горавай (праўнучка капітана Горава, які якраз і згадзіўся пераправіць няшчасную праз Дняпро). Галоўным героем можна назваць і Яніса Вайвадса - латышскага паэта і лепшага сябра Грынкевіча. Што цікава, у Яніса ёсць рэальны прататып - паэт Геранім Стулпан (ці Еранім/Геронім, яго у розных крыніцах чамусьці…

Развернуть
shurenochka

Эксперт

Эксперт Лайвлиба и ровных швов

26 ноября 2019 г. 11:10

649

3.5 Быць паэтам

Гэта нялёккая проза. Караткевіч увогуле не такі, якім мне здаваўся у дзяцінстве. Тут смуга, пакутванне и цяжкі лёс. Нераздельнае каханне і смерць. Але ж чытаць хацелася, бо скрозь муки чулася сэрца самога аўтара, яго самотнасць и адчай. Мажлівасць дакрануцца да цемры душы іншага чалавека- гэта сапраўдны скарб. Напэўна, і вершы тут дапамаглі... Але ж дужа не падабалася асноўны сюжет - занадта просты, і для мяне заезжаны нейкі.

По -русски: Это нелегкая проза. Караткевич в общем не такой, каким мне казался в детстве. Тут печаль, страдания и трудная судьба. Неразделенная любовь и смерть. Но читать хотелось, потому что сквозь муки чувствовалось сердце самого автора, его одиночество и отчаяние. Возможность дотронуться до темноты души другого человека- это настоящее сокровище... Вероятно, и…

Развернуть
russischergeist

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

14 марта 2019 г. 17:59

981

5 Они вернутся, обязательно, через нас!..

Замечательная вещь, как, в принципе всё у Короткевича! Роман, как будто, первый по времени у Короткевича, он искал себя, но все же судьба у него большая, так как в итоге сюжет состоит из двух явных частей. можно сказать по-современному, приквела к истории, называвшаяся когда-то поначалу "Воробьиная ночь", потом - "Паром на реке" - замечательная миниистория о мужчине и женщине, произошедшую во времена восстания под предводительством Кастуся Калиновского в 1863,4 году - поступок настоящего мужчины во времена боевых действий, оставивший большой след или, так сказать, психологическую тонкую связь для потомков. А вернутся ли Леониды на землю, кто же такие, эти магические Леониды, что имел ввиду автор? И это не птицы, это не люди какие, и не инопланетяне...

Вторая бОльшая часть переводит нас в…

Развернуть

5 марта 2015 г. 20:04

624

5

Геніяльная паромная гісторыя кахання, гісторыя змагання за каханне, гісторыя пра вераб'іную ноч, якая зацягнулася амаль на стагоддзе. Увесь твор скаладаецца з дзвух амаль самастойных, але вельмі звязаных тэматычна, частак. У пралогу распавядаецца пра спробу выратаваць каханага паўстанца, асуджанага на смерць, сваёй абранніцай, для чаго ёй трэба паспець пераплыць раку на пароме падчас жахлівай непагадзі, так званай вераб'інай ночы. У ажыццяўленні гэтай задумы ёй знарок адмаўляе царскі прыслужка, але знаходзіцца ў той рэпрэсіўнай машыне чалавек з чуллівым сэрцам, які на ўласную рызыку і страх вырашае дапамагчы. Яна ўсё адно не паспела. Мужа-паўстанца з лічныя хвіліны да яе прыезду забілі. Яе пасля саслалі ў Сібір, а афіцэр, які дапамог ёй вымушаны быў абараняць свой маральны выбар на…

Развернуть
memory_cell

Эксперт

Обыкновенный читатель

20 января 2014 г. 10:23

713

5

Был конец 50-х, начиналась "оттепель". Была Москва, так похожая на Париж из «Праздника, который всегда с тобой». Были мужчины - белорус Андрей Гринкевич и латыш Янис, был Дом поэтов, и была дружба – такая, как в «Трех товарищах». И женщина, Ирина Горева, русская, так похожая на героиню Ремарка. Такая же молодая, и красивая, и умная. И так же обреченная на скорую смерть: война оставила ей осколок в сердечной сумке и лишила надежды на долгую жизнь. Да ей и не нужна была эта долгая жизнь: там, на войне, погиб ее Мальчик - первая и единственная, как казалось, любовь. За спиною Андрея тоже стояла смерть - давняя трагедия унесла его первую Девочку. Ирина и Андрей. Они оба не ждали любви. Это любовь их ждала. Андрей узнал ее сразу, а Ирина долго отказывалась узнавать. Андрей любил и…

Развернуть

Напишите рецензию!

Текст вашей рецензии...

Похожие книги

Вы можете посоветовать похожие книги по сюжету, жанру, стилю или настроению. Предложенные вами книги другие пользователи увидят здесь, в блоке «Похожие книги». Посоветовать книгу

Популярные книги

Всего 701

Новинки книг

Всего 241