Чорна рада

Читала книгу еще в школе. Понравилась. Решила перечитать еще раз. А сейчас не могу даже понять - чем она мне так нравилась раньше? Запутанный сюжет, много всего, как то даже сложно описывать... Плохо пошла. Итог - зря потерянное время. Хот\ первый раз я была от нее без ума.

Трагедія українського народу, найбільша афера за історію України була прекрасно описана і розписана у деталях великим письменником. Перед читачем постали не стільки героїчні, не стільки ворожі образи, а звичайні люди. Куліш вдохнув життя і реальність в історичні події, Сомко встав, наче живий, прихопивши з собою Брюховецького. А чим таки скінчилася трагедія? Щастям. Певно, уважаючи, що досить жахів, Пантелеймон Олександрович вирішив треба показати, що насправді трагедія для цілого народу може обернутися щастям для двох людей.

"Чорна рада" - одна з перлин українського письментсва, яка займає чільне місце, проте вона насправді є чорною... І не лише тому, що там брала участь усіляка "чернь", але й тому, що вона стала тим самим гвинтиком, який закрутив кінець української державності. Геній…

Ось і прийшла пора, коли ми за шкільною програмою дійшли до цієї книги. Чула багато коментарів з приводу того, що вона нудна, тому і братись за неї не дуже хотілось. І ось що скажу, мої побоювання не виправдалися, прочитала з величезним задоволенням, навіть погане знання історії не завадило. Твір дуже актуальний і зараз, як би хотілося, щоб таких героїв, готових віддати життя за свою країну, було більше, і щоб їх вчинки змогли перетворити іскорку патріотизму в серці кожної людини на велике полум'я.

Первый украиноязычный исторический роман, написанный Пантелеймоном Кулишом в 1846 году. В этой «хронике исторических событий» автор воспроизвёл известные исторические события — чёрную раду в Нежине в 1663 году. Очень давно уже не читала украинскую литературу, возможно не возникал интерес. К сожалению этот роман не реанимировал мой интерес к украинской литературе, я бы сказала что совсем погас теперь, в ближайшее время я сыта Кулишом. Единственное что понравилось так это сюжетная линия Леси и Петра - за это одна звёздочка, если бы её не было тогда вообще незнаю, от скуки можно на потолок лезть. Возможно я что-то недопоняла либо этот роман сложен для меня. Хотя есть и положительные моменты над которыми можно пофилосовствовать - это цитаты в романе, вот несколько из них: "Дiвка,…

Чудова книга. Прекрасно показує атмосферу того часу, атмосферу нашого рідного краю та народу. Персонажі легкі на сприйняття, тим і симпатизує ця книга. Завжди любила українську історію, а після цієї книги тільки впевнилася в цьому. Тим паче що "Чорна рада" актуальна й досі, адже навіть сьогодні ми можемо побачити схожі ситуації. Також гарно висвічуються ментальні риси українців, такі як запальність, віра в краще, демократизм та інші. Всім раджу! Жаль, що не всі проникнули і до кінця зрозуміли цей шедевр.

Не можна, мабуть, інше, як тілько горем да бідою, довести людей до розуму.

Припахали читать это в школе ..Зачем припахали я не знаю...В чем гениальность сего творения я так и не понял...Наверное в том что действия романа происходят в интересный и переломный(а когда в Украине не было переломного периода истории?))))для Украинской истории период.Автор пытается писать объективно и без идеализации..В общем на любителя))

Попереднє покоління письменників малювало прекрасну, ідеалізовану картину козаччини. Героїзм, самовідданість, надзвичайна любов до батьківщини, свобора, равенство и братство, як то кажуть. Батько Хмельницький, звільнена Україна і так далі. На це, звичайно, були свої причини, але на зміну цьому поколінню прийшли нові люди з новими поглядами, і серед них - Пантелеймон Куліш, автор першого історичного роману українською мовою. Він обирає не славетну добу хмельниччини, а період, який отримав назву "доба Руїни": Україна знову розідрана навпіл, гетьмани воюють між собою за булаву, козацтво запанувало і стало як би не гірше тих, від кого звільнило своїх земляків. Запорозьке козацтво - вже не лицарі, а... От що каже старий Шрам про запорожців:

а тепер хто йде на Запорожже? Або гольтяпака, або…

Первая из украинских книг, прочитанная мною в осознанном возрасте, не из-под палки и с удовольствием. И она действительна меня захватила. Местами язык сложный - обороты, которые сейчас не применяются и тяжелы для восприятия. Но мне понравилась яркость отображения всей атмосферы Украины во времена гетьманских междуусобиц. Колоритно.

"Нерівними на світ народжаємося, а рівними вмираємо!", або за 350 років нічого не змінилося Цей роман, я, хочу описати по пунктам:

1) Герої - Усі вони легкі для сприйняття і розуміння, і це дається легко, тому що, я вважаю - це історичні постаті, ну майже всі, але більшість були на землі українській, точніше жили, і творили історію, і всі хто вчив історію у 8 класі, думаю, що легко зрозуміють цей роман;

2) Жінки - Ось з філософією про жінок у цьому романі, я не дуже згоден. хоча воно й насправді все було так, але автор міг і не показувати цього боку української історії, або хоча би трохи покращити її, а то тут до жінок ставляться, як до майна та секс-рабині, і цитати котрі я виставив тому є доказом, хоча я ще багато цитат не виставив, бо вони були не дужі м`які, особливо для жіночої статі,…

Одна из немногих книг школьной программы по украинской литературе, которая запала в душу. Очень было интересно читать про события периода Руины. Хотя я его не то чтобы не люблю, а скорее боюсь: он такой насыщенный и запутанный, в один год аж три гетьмана правили, а потом черт их не разберет, сколько еще их там было))) Но в этом романе все настолько живо описано, что становится совсем не страшно. Но кроме этого, что еще больше разжигало интерес к книге, динамика сюжета, масса приключений, любовь...))) Как раз книга для увлеченного школьника))