robot 31 марта 2020 г., 20:42 Пожаловаться Дивна то все ж таки річ — серце людини, коли захочеться, тоді й озветься у грудях почуттям... Тінь аспида Дарина Гнатко 3,7
robot 2 апреля 2020 г., 11:17 Пожаловаться Надто пізно ми помічаємо власну сліпоту, вже тоді, коли завдано незагоюваних ран. Тінь аспида Дарина Гнатко 3,7
robot 16 июня 2019 г., 23:18 Пожаловаться Незрозуміла ж то річ - людське серце та ще душа, глибини такі вони приховують, що й сам ти інколи не зможеш втямити до кінця, темноти які там чаяться. Мазуревичі. Історія одного роду Дарина Гнатко 4,4
ami00 9 декабря 2018 г., 18:46 Пожаловаться Розкабанілій бабі він не сподобався, і не сподобався дуже, а то вже було погано. Мазуревичі. Історія одного роду Дарина Гнатко 4,4
ami00 9 декабря 2018 г., 18:45 Пожаловаться Заговорила, не відаючи, що в ці п’ять хвилин він подумки встигнув і вбити її, і життя їй подарувати. Мазуревичі. Історія одного роду Дарина Гнатко 4,4
ami00 8 декабря 2018 г., 22:00 Пожаловаться Минали, танули у небутті нові днини, й життя проходило за ними, лишаючи за собою те, що ще вчора було дійсністю. А тепер поволі робилось минулим. Душа окаянна Дарина Гнатко 4,1
CrogierOstent 11 января 2018 г., 21:05 Пожаловаться ✏"Їх вабить її жіноча п'янка краса, молоде достигле тіло.... А душа то так.... Щось неважливе" ✏ "А що ти знаєш, жорстока красо, про серце чоловіка, коли запалає в ньому вогонь кохання, коли він нічого вже не бачить, окрім очей твоїх звабливих, не може ні про що думати, окрім тебе, такої жаданої, такої вродливої, близької… Развернуть Проклята краса Дарина Гнатко 3,9
nadZya 12 апреля 2017 г., 15:30 Пожаловаться Підкоритися, але не пробачити! Проклята краса Дарина Гнатко 3,9
nadZya 10 апреля 2017 г., 09:47 Пожаловаться А що ти знаєш, жорстока красо, про серце чоловіка, коли запалає в ньому вогонь кохання, коли він нічого вже не бачить, окрім очей твоїх звабливих, не може ні про що думати, окрім тебе, такої жаданої, такої вродливої, близької й недосяжної. Проклята краса Дарина Гнатко 3,9
Masher1971 17 августа 2016 г., 12:33 Пожаловаться І скільки його було, того усього, важкого для дум, від чого й жити на цьому світі не хотілося, та все ж доводилось терпіти, бо живим до могили не влізеш. Проклята краса Дарина Гнатко 3,9