- Як легко вважати, ніби все відоме, просте, зрозуміле, а світ пізнаний і передбачуваний. Якщо ж відбувається щось незвичне, свято вірити, що тебе намагаються ошукати або лише здається. Ви ще не чули слів "об'єктивна реальність"?
- Я чула, - відгукнулася Христина.
- Реальність, - вожатий осміхнувся, тепер із презирством. - Ви йдете по дорозі. Праворуч поле і ліворуч поле, але праворуч посеред поля вивищується пагорб, що закриває виднокрай.
Ви знаєте: за пагорбом так само спокійно зеленіє жито. Але хто поручиться, що все саме так? А якщо ви підете, щоб зазирнути за пагорб, щось може трапитися на дорозі, а ви прогавите, - глибокі, наче море, очі тихо світилися. - Райдуга переплітається з сірістю, змертвіли дощі, змертвіли вітри, а світанки завжди криваві. І ніхто більше цього не помічає.