Цитаты из книги All the young dudes

Ремус здивовано подивився на нього. Він пишався своєю чудовою пам'яттю, але Сіріусу просто не було рівних, коли справа стосувалася місячних циклів.

Улюбленим часом Ремуса в бібліотеці були ранні години — усе було таким прибраним і акуратним, і він був тут зовсім один.

- Ніколи не знаєш, як тебе побачать інші люди. Тому не треба заздалегідь припускати це, так?

У них була Макґонеґел, Ремус знав, що вони повинні йти зі своїми проблемами до неї. Але вона була такою суворою і складною, і все одно їй найбільше подобався Джеймс.

Сіріус виглядав трохи збентеженим: він використовував бібліотеку виключно як місце для пошуку хуліганських прокльонів, а не для чогось такого буденного, як домашнє завдання.

Ремус бачив досить хлопців у Сент-Едмунді, які ось так само намагалися вийти за межі. Проблема полягала в тому, що деякі межі не були перешкодами — вони були краями. І з іншого боку від них нічого не було.

Муні — наш злий геній. Без нього ми не були б легендами, якими є сьогодні.

Але з Муді все гаразд. Він зовсім чокнутий, але я радий, що він на нашому боці.

— Люди бувають погані та добрі. Чарівники бувають погані та добрі. З чого монстрам чимось відрізнятися? — Ремусе, старий, якби ти змусив усіх інших зрозуміти це, мені здається, у нас зараз не було б війни.

— Шахи? — Нудно. — Домашка? На це лише був похмурий погляд. — Мінет? — Чорт забирай, Муні!

Сіріус цілувався як ніхто інший: дражливо, впевнено і неспішно.

Ремус не мав нічого проти такої холодної атмосфери — вона допомагала йому сконцентруватися. Він уже давно зрозумів, що його почуття до Сіріуса ніяк не заважали його здатності злитися на Сіріуса.

він був напруженим, виснаженим бажанням, і Сіріус притискався до нього зверху, торкаючись Ремуса саме там, де він найбільше жадав руху. Він проштовхнув долоню між ними й розстебнув ґудзики на їхніх джинсах. Сіріус напружився на секунду, але дозволив йому, дозволив Ремусу зробити все. Дозволив Ремусу доторкнутися до нього.

— Мені треба ще раз відполірувати ручку перед від'їздом… — Чорт забирай, Золотороже, ти й так поліруєш її двічі на день. — Це називається доглядом за своїм спорядженням, Блеку. — Я називаю це сексуальною незадоволеністю.

Сіріус був напівбогом, і Ремус був безпорадний робити що-небудь, крім як поклонятися йому.

Підлітковий вік його не щадив, у п'ятнадцять років Снейп виглядав ще незграбніше, ніж в одинадцять: кінцівки здавались надто довгими, ніс став ще вигнутішим, і у нього було кошмарне акне, яке нагадувало Ремусові про їхню витівку з шипшиновими ворсинками у перший рік навчання.

Він відчував себе іншим усередині; це почуття сиділо в ньому кожну секунду — незалежно від того, чи був він один, чи з кимось.

Він все ще був Сіріусом, але він був якимось... іншим. Ніби Ремус дивився на нього новими очима. Раптом у його грудях невідомо звідки спалахнула хвиля бажання і залишилася густим рум'янцем на щоках. Він швидко відвів погляд, перш ніж хтось встиг помітити.

Ремус швидко усвідомив, що завжди цього хотів, цього чи чогось подібного. Наче туман раптом розвіявся.