Цитаты из книги Жнець

– Очень приятно, – кивнул Сдумс и был награжден широкой и сияющей улыбкой человека, давным-давно научившегося скрывать свои истинные чувства.

– НЭНСИ, – повторил Билл, катая слово во рту, словно ощупывая его языком со всех сторон.

Его самообладанием можно было гнуть подковы.

С равным успехом волшебники могли пытаться удержать ледник.

обычно они прикреплены к дощечке с названием вашего курорта, и надпись эту делал человек, который слыхом не слыхивал о чувстве прекрасного.

Скажи комусь, що ти помер, і вони дивляться на тебе, ніби привида побачили.

Архіректор був не з тих, хто отримує особливе задоволення  від того, щоб бути грубим і безцеремонним із жінками. Або, інакше кажучи, він був грубим і безцеремонним абсолютно з усіма, незалежно від  статі, що було своєрідною рівністю.

Хай  там як, Людмила була гідною добропорядною молодою жінкою три тижні з чотирьох й досконало вихованою волохатою вовкулакою решту часу.

Не так багато людей, що померли в Анк-Морпорку, виявляли схильність потеревенити із вцілілими родичами. Залигити між собою й ними стільки містичних вимірів, скільки можливо - ось їхнє гасло.

Щодо прожитих років, може, він і жив довгий час. Щодо досвіду, йому було близько тринадцяти.

Скарбій був певен, що він анорексик, бо щоразу, дивлячись у дзеркало, він бачив товстуна. То був Архіректор, що стояв позаду і горлав на нього.

Просто життя - звичка, якої важко здихатися.

Але послухайте, ви не можете померти, бо ви Смерть, якщо ви мусите статися з собою, це буде ніби та змія, яка ковтає власний хвіст.

Зрештою, він був мертвий. Це передбачало, що він був ніби сплячий, тільки навіть більше. Казали, що помирання це ніби відхід до сну, звісно, якщо не турбуватися про те, що шматки тіла можуть згнити і відвалитися.

Человек должен всегда чувствовать уверенность в собственном желудке. Не менее важна и регулярность приема пищи. Все это придает жизни осмысленность.

Всегда отдавай себе отчёт, что реально, а что - нет.

Теперь я почти знаю, почему некоторые люди хотят умереть. Я слышал о боли и страданиях, но до сих пор не понимал, каковы они на самом деле.

Світло думає, що рухається швидше за все, але воно помиляється. Байдуже, як швидко рухається світло, його завжди стрічає пітьма, яка дісталася до місця швидше й уже чекає на нього.

Как оказалось, переход в мертвое состояние вовсе не похоже на погружение в сон. Скорее, он похож на пробуждение.