Цитаты из произведения Камінний хрест

Kostenko Mary

23 октября 2023 г., 21:03

Пожаловаться

Івана кликали в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні краки стягали тулуб до ніг. То його вітер підвіяв.

Kostenko Mary

23 октября 2023 г., 21:00

Пожаловаться

Оцеї ночі лежу в стодолі, та думаю, та думаю: господи милосердний, ба що-м так глібоко зогрішив, що женеш ні за світові води? Я ціле житє лиш роб, та й роб, та й роб! Не раз, як днинка кінчиласи, а я впаду на ниву та й ревно молюси до бога: господи, не покинь ні ніколи чорним кавалком хліба, а я буду все працувати, хіба…

Развернуть

Kostenko Mary

23 октября 2023 г., 20:58

Пожаловаться

А всього маєтку лишив йому тато букату горба щонайвищого і щонайгіршого над усе сільське поле.

Kostenko Mary

23 октября 2023 г., 20:58

Пожаловаться

прийшов із войська додому, то не застав ні тата, ані мами, лише хатчину завалену.

Kostenko Mary

23 октября 2023 г., 20:58

Пожаловаться

Отак Іван дивився на людей, як той камінь на воду.

Kostenko Mary

23 октября 2023 г., 20:56

Пожаловаться

Сонце пражить, але не пражить, аж вогнем сипле, а я колінкую з гноєм наверх, аж шкіра з колін обскакує. Піт із-за кожного волоска просік, та й так ми солоно в роті, аж гірко.