Цитаты из книги Жменяки

У думках людина неперевершено швидка.

Дівчина і жінка мають знати свою ціну. Коли не знають, то з них сміються.

Життя починається з любові, а з ненависті родиться смерть...

Душа прагне правди, як тіло - повітря, води, хліба.

Раз казала думаюча жінка: " Я не лягаю спати, доки не помирюся з чоловіком". Гнів руйнує сім'ю так, як її цементує любов.

Бог потрібний людям, як автобусному пасажирові кільце, за яке тримається, щоб ним не кидало то сюди, то туди. Хто шукає правду, в того він - суддя справедливий, хто не має свідка, там він - свідок, бо всевидячий. Людина дала йому таку силу, якої сама не має. Коли не буде на землі кривди, то й він стане зайвим...

Молоток тривожно стукав, у віко входив  останній цвях. Невістки плакали, бо що скажуть люди; сини плакали, бо все-таки помер батько; Ганька плакала, щоб її невістки не переплакали, а мати оплакувала свою молодість, що пішла так марно; дехто плакав тільки тому, бо колись і він так лежатиме.