Цитаты из книги Наталка-Полтавка

Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м'ягкой булки, неправдою нажитої.

А пан, которий жениться на простiй дiвцi, чи буде її вiрно любити? Чи буде їй щирим другом до смертi? Йому в головi i буде все роїтися, що вiн її виручив iз бiдностi, вивiв в люди i що вона йому не рiвня; буде на неї дивитися з презирством i обходитися з неповагою, i у пана така жiнка буде гiрше наймички… буде крепачкою.

Правда, замуж вийти — не дощову годину пересидiти...

Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.

...нiхто не вiда, хто як обiда.

Бiдность i багатство — єсть то Божа воля; З милим їх дiлити — єсть щаслива доля.

Коли хочеш буть щасливим, То на бога полагайся; Перенось все терпеливо I на бiдних оглядайся.

Тілько великим грішникам часто і даром проходить, а маленьким грішникам такого задають бешкету, що і старикам невпам'ятку

...так буває, що одну нібито любить, а о другій думає.

...

...

Коли кого любиш, того нічого не забудеш.

Лучче умерти, як з немилим жити, Сохнуть з печалі, щодень сльози лити.

Хiба єсть яка земля, праведними Iовами населена? Два плута в селi i селу безчестям не роблять, а не тiлько цiлому краєвi.

На нас, бідних і безпомощних, як на те похиле дерево, і кози скачуть.

Ат, живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче той не вскубе.

Я - возний і признаюсь, что от рожденія моєго расположен к добрим ділам; но, за недосужностію по должності і за другими клопотами, доселі ні одного не зділал.

"Золото - не дiвка!... - розповiдає про неї виборний. - Окрiм того, що красива, розумна, моторна i до всякого дiла дотепна, - яке в неї добре серце, як вона поважає матiр свою; шанує всiх старших вiд себе; яка трудяща, яка рукодiльниця; себе i матiр свою на свiтi держить".

Все здається, близило мене до щастя, но, як на те, треба ж опізнитись одним днем, щоб горювати во всю жизнь!