Серия книг «Військові щоденники» — 9 книг

Книга «Жінка війни» — перше в історії України видання, де збройне протистояння на теренах нашої країни розглядається через історії жінок. Оповідання написано на основі інтерв’ю з 25 жінками — парамедиками, волонтерами, журналістами, військовослужбовцями, які вирушили на Схід боронити свою Вітчизну. Авторка розповідає про вистраждані долі героїнь, але водночас кожна з них — це символічний образ, у якому втілено життя й емоції багатьох жінок-воїнів. Їхніми вустами говорить Україна. Це голос, який варто почути і до якого варто дослухатися.

Книга «Жінка війни» — перше в історії України видання, де збройне протистояння на теренах нашої країни розглядається через історії жінок. Оповідання написано на основі інтерв’ю з…

Ігор Михайлишин — доброволець, піаніст, юрист. Музикант-аматор, грав на Майдані у грудні 2013 року. До лав добровольчого батальйону «Донбас» НГУ потрапив у червні 2014 року. Взяв позивний «Піаніст». У серпні 2014 року опинився в гущі Іловайського котла у протистоянні зі збройними силами РФ. Після вимушеної ка­пітуляції провів 119 днів у полоні. Згодом повернувся на фронт у складі батальйону «Донбас-Україна» ЗСУ. Після закінчення військового контракту здобуває профе­сійну музичну освіту в Київському інституті музики імені Р. Глієра.

«Танець смерті» — музичний твір Ф. Ліста, який для Ігоря симво­лізує війну, боротьбу добра і зла, якій немає кінця. У цій конфронтації доля однієї людини є настільки мізерною, що її просто не помічаєш. Але якщо придивитись, побачиш віддзеркалення глобальної баталії
у внутрішньому світі людини. Єдине, що врятує від загибелі, — постій­ний рух. Рух є умовою життя. Умовою розвитку. Умовою перемоги.

Ігор Михайлишин — доброволець, піаніст, юрист. Музикант-аматор, грав на Майдані у грудні 2013 року. До лав добровольчого батальйону «Донбас» НГУ потрапив у червні 2014 року. Взяв…

Книга-сповідь волонтера, який пройшов воєнний Схід України й опинився за ґратами у підвалі, де не діють жодні закони і правила, а все будується винятково на людських стосунках. Це документальна розповідь про паралельний вимір, який існує в нашому світі за кілька сотень кілометрів. Жорстокі ополченці, російські десантники, психологічні допити, приниження, катування – мало хто після цього виживає. Але він вижив і… написав про це. Дискусійно, суперечливо, нетипово, але чесно.
Видання для тих, хто хоче жити у власній щасливій країні

Книга-сповідь волонтера, який пройшов воєнний Схід України й опинився за ґратами у підвалі, де не діють жодні закони і правила, а все будується винятково на людських стосунках. Це…

Геннадій Харченко — історик, перекладач і економіст за освітою, мешканець Запоріжжя. Навесні 2014 року Геннадій добро­вільно при­йшов до військкомату, а влітку став командиром гармати у тре­тій гаубичній батареї 55-ї окремої артилерійської бригади. Найважливіші події періоду активної участі артбригади в АТО відтворені в книзі.

У створенні книги авторові допомогали бійці 55-ї окремої артилерійської бригади і волонтери фонду «Сестри Перемоги». Книга оповідає про людей, котрі вирішили взяти в руки зброю, щоб відстояти свою честь і своє право жити вільно на своїй землі. А також про тих, хто брав найактивнішу участь і надавав допомогу в становленні і розвитку підрозділів Запорізької бригади.

«Щоденник артилериста» розповідає про війну без пафосу, надриву і високих нот. Автор майже не вживає слово «герой», не тому що таких поряд з ним не було. Просто війна — важка робота.

Геннадій Харченко — історик, перекладач і економіст за освітою, мешканець Запоріжжя. Навесні 2014 року Геннадій добро­вільно при­йшов до військкомату, а влітку став командиром…

Навесні 2014 року львівський студент Юрій Яценко став українським політв’язнем у Російській Федерації за сфабрикованими звинуваченнями, опинився випадковим заручником російсько-української війни. Його залякували, катували, примушували свідчити проти близьких і проти власної країни, його намагалися підкупити і завербувати для співпраці. Юрій гідно витримав усі тортури, і врешті-решт зміг у боротьбі один на один зі страшною машиною російської катівні вийти переможцем. Проте цій перемозі передував цілий рік ув’язнення. Рік у місцях позбавлення волі, рік протистояння ФСБ, рік фізичних і моральних катувань. За мотивами цієї історії знято документальний фільм «Сильні духом». Події того року лягли в основу книги.

Навесні 2014 року львівський студент Юрій Яценко став українським політв’язнем у Російській Федерації за сфабрикованими звинуваченнями, опинився випадковим заручником…

Перед вами - записки про війну, в якій довелося битися автору і його товаришам. Їх писав не журналіст і не письменник, а піхотний снайпер. Писав на айфоні в наметах і будиночках базових таборів, в короткострокових відпустках і навіть у напівзруйнованій будівлі метеостанції Донецького аеропорту. А зводив їх у книгу, вже снайпер-прикордонник, який повернувся з 77-добового відрядження до Краю Великих Неприємностей. Зводив на тому ж подряпаному айфоні, під час нічних чергувань у резервній мобільній групі на заставі і під час перемир'я. Ця книжка не про героїв і не про святих, а про простих хлопців, які ризикнули головою заради того, щоб наша домівка не стала фронтом, про людей, які намагалися воювати добре, - тому, що билися за Батьківщину. Автор присвячує її всім бійцям і командирам роти снайперів 93-ї гвардійської чотири рази орденоносної мехбригади - і живим, і загиблим...

Перед вами - записки про війну, в якій довелося битися автору і його товаришам. Їх писав не журналіст і не письменник, а піхотний снайпер. Писав на айфоні в наметах і будиночках…

Ігор Родін — воєнний історик і публіцист із Києва. Вивчав період Першої світової та Громадянської воєн, захоплювався російськими полководцями, ідеями Білого руху. Але 2014 року, у віці 53-х років, пішов захищати Україну від «русского мира».

На фронт ішов добровольцем у складі батальйону «Донбас». При виході з Іловайська потрапив у полон до російських військових. Був звільнений під час обміну полоненими.

До війни на Донбасі Ігор Родін написав дві книги і сорок вісім статей з російської воєнної історії. Тепер пише історію своєї країни. Першим результатом є ця книга.

Ігор Родін — воєнний історик і публіцист із Києва. Вивчав період Першої світової та Громадянської воєн, захоплювався російськими полководцями, ідеями Білого руху. Але 2014 року, у…

Олександр Летючий, він же дядя Саша, він же – солдат тієї війни, що «чомусь назвали «АТО»», – надиктовує свої історії, щоденникові записи, восьмирічному Матвійкові. Про пережите. Про життя на передовій, буденно-страшне, коли звикаєш «до вигляду крові, до смерті, навіть до думки про власну смерть». Бо «смерть стала нормою життя і без цього можна збожеволіти». Але тут же – є і місце солдатському братерству, гумору, взаємовиручці. Так і про таке може розповісти тільки очевидець - в найдрібніших деталях і нюансах, невідомих «цивільним». Коли пишуть щоденник? Коли є що сказати, коли не можеш не говорити. І навіть коли говорити вже не можеш. Тому що тебе вже немає. Ти став янголом-охоронцем. Але душа, як і раніше, болить, - щоденник пишеться. І дитина дала тобі ім'я – «Андерсен». Хоч все розказане – зовсім не казка…

Олександр Летючий, він же дядя Саша, він же – солдат тієї війни, що «чомусь назвали «АТО»», – надиктовує свої історії, щоденникові записи, восьмирічному Матвійкові. Про пережите.…

«Щоденник Майдану та Війни» – це перевидання книги «Щоденник Майдану», що 2015 року вийшла у видавництві «Фоліо». Це не агітаційний текст, не роман на тлі революції – це особистий щоденник письменника, фіксоване відображення життя у Києві та країні – до листопада 2014 року, включаючи окупацію Криму, і далі – початок і розвиток Євромайдану, наступних подій. Нині ж він доповнений записами автора про перипетії на сході України, роздумами про війну, про те, як і чим, за його баченням, живе окупований Донбас чотири останні роки... «Щоденник Майдану» був перекладений і опублікований багатьма мовами – англійською, німецькою, французькою, японською та іншими. І ось у видавництві «Фоліо» вийшла його україномовна розширена версія.

«Щоденник Майдану та Війни» – це перевидання книги «Щоденник Майдану», що 2015 року вийшла у видавництві «Фоліо». Це не агітаційний текст, не роман на тлі революції – це особистий…