5

Вот только сейчас я морально доросла до желания почитать классику, причем украинскую, родную.
"Наталка-Полтавка" - произеведение периода зарождения украинской пьесы как таковой, первые попытки писать для сцены на украинском языке. Тогда, впрочем как и сейчас, людям интересно было читать и смотреть не про что-то далекое и призрачное, а про жизненное и близкое каждому, а значит про простых людей.
Несмотря на короткий размер произведения, образы герояв всего в нескольких их фразах раскрываются полно и ярко.

Возний:

Так знай же, що я тебе давно уже - теє-то як його - полюбив, як тілько ви перейшли жити в нашеє село. Моїх діл околичності, возникающії із неудобних обстоятельств, удерживали соділати признаніє пред тобою; тепер же, читая - теє-то як його - благость в очах твоїх, до формального опреділенія о моєй участі, открой мні, хотя в терміні, партикулярно, резолюцію: могу лі - теє-то як його - без отсрочок, волокити, проторов і убитков получити во вічноє і потомственноє владініє тебе - движимоє і недвижимоє імініє для душі моєй - з правом владіти тобою спокойно, безпрекословно і по своєй волі - теє-то як його - розпоряджать? Скажи, говори, отвічай, отвітствуй, могу лі бить - теє-то як його - мужем пристойним і угодним душі твоєй і тілу?

Петро:

Так Наталка не моя? Наталка, котору я любив більше всього на світі; для которої одважовав жизнь свою на всі біди, для которої стогнав під тяжкою роботою, для которої скитався на чужині і заробленую копійку збивав докупи, щоб розбагатіть і назвать Наталку своєю вічно! І коли сам бог благословив мої труди, Наталка тогді достається другому! О злая моя доле!

Наталка:

Бачиш Ворскло?.. Або там, або ні за ким.

Вся пьеса - водоворот чувств и эмоций, все достаточно наивно - но именно это и подкупает, и, незаметно для себя, начинаешь сопереживать героям. Ну и любовь, настоящая любовь, которая не увядает с годами, - вот основа этой пьесы. Как же было приятно было окунуться в такой добрый мир из дня сегодняшнего и насладиться замечатльным языком произведения!