5 Перший месник Беовульф

Вивергаючи полум'я, попідпалював гість отой
світлі оселі, – яса стояла
людям на пострах. Напасник летючий
волів не лишити ні душі живої.
Насильство змiєве звідусіль було видно,
зблизька і здалеку, дику жорстокість, –
як ворог лютий людність ґeатську
утискав і кривдив. До скарбу свого,
в потаємні палати він полинув удосвіта.
Плем'я земель тих у пломінь уверг він,
у жар і вогонь; у курган свій він вірив,
свою доблесть і міць його, – та надія зрадлива ця.

«Беовульф» – стародавній англосаксонський героїчний епос, найдавніший з усіх епічних поем середньовічної Європи, рукопис якого датований початком Х ст.

Події легенди розгортаються в Скандинавії, переважно на території сучасної Данії. Герой епосу – воїн на ім'я Беовульф («бджолиний вовк», себто ведмідь), який віддає перевагу рукопашному бою дуже сильний та не менш задиристий, дещо пихатий і неймовірно… фартовий.

У першій частини поеми, молодий Беовульф перемагає страховисько Ґренделя щось дуже схоже на нашого екс-гаранта (терор і межигір’я, тобто Георот, ось його слабкості), і звільняє від цієї погані Данію. В кінці першої частини вбиває за інерцією, чи то у геройському оп’янінні чи то в помутнінні, мати Ґренделя, яка лише хотіла по справедливості помститися за сина. А у другій частині — вже похилий за віком король Беовульф, що владарює над ґаутами останні 50 років, із завзятістю, мабуть трохи втомився від all inclusive королівського буття, виходить на прю, щоб це не означало, з Драконом і … тут вже обійдемося без спойлерів.

Якось аналізувати твір не бачу сенсу, оскільки в кінці українського видання подається досить детальний аналіз від перекладачки Олени О’Лір, яка розібрала епос майже по цеглинках, описуючи свою роботу над твором та актуалізуючи його. Скажу лише, що епос дивний сподобався мені. Місцями навіть дуже! Чимось нагадує наше «Слово о полку Ігоревім», мабуть героїчністю та манерою викладення.

Порадити дану книгу можу всім, у кого стоїть, тобто лежить душа до більш легкозасвоюваних творів, типу «Гобіт» Толкіна, або «Відьмак» Сабковського, в крайньому випадку хто преться від творів Загребельного ;)

Додатково хочу порадити, після прочитання епосу (обов'язково в такій послідовності), переглянути не менш чудовий, на мою скромну думку, однойменний фільм Роберта Земекіса. Він дещо переграний в сюжетній лінії другої частини та кінцівки, але тим цікавіший. А після можна вшосте засісти за "Гобіта" діда Толкіна.

Окремо хотів би відзначити титанічний труд перекладачки Олени О'Лір, яка справді зробила переклад якісним і легким для засвоювання. Епос українською настільки красиво викладений, що можна і хочеться читати його вголос! Також хочу подякувати Видавництво "Астролябія", без якого вихід першого українського «Беовульфа» не був би в принципі можливим.