2 Розчарування і анітрохи казкового настрою від книги...

Три „чарівні” повісті і три розчарування… Коли починала читати, очікувала щось таке чудове, приємне, романтичне, зимово-казкове. А виявилося, що переді мною – нудні описи бурчання та хвилювання егоїстичних дівчисьок та „випендрьож” хамовитих шибайголовів…
Для кого написана ця книга? Автори пишуть для підлітків - так каже Вікіпедія. Найцікавіше, що я навіть не знаю, яких саме підлітків може зацікавити цей шедевр... Точно не вдумливих юних поціновувачів літератури.
Довго розмірковувала над тим, чи є взагалі в цій книзі щось гарне? Проблематика творів, головні герої, сюжет – можливо, за щось можна зачепитися? Та ні. Марно. Єдине, що хоч трошки сподобалося – це почуття гумору Морін Джонсон.
Задумка авторів доволі вдала – романтичні зустрічі в засніженому маленькому містечку Різдвяного вечора. Але втілення задуму аж ніяк не відповідає святковому настрою читача… Гарна реклама на обкладинці, ніжні, приємні слова, які обіцяють казку, романтику, „святкову магію”, нажаль, лише слова. І „подих перехоплює” не від цих оповідок, а від неприємного почуття даремно згаяного часу.