4 Жіноча сутність, як вона є

В сюжеті книжки фігурує досить незвичний любовний трикутник: він, вона, а поміж ними — суперниця. Тільки ж цією суперницею є не якась там інша жінка, — нею виявилась Церква. Саме через неї Аврелій покинув колись кохану жінку, відрікся від всього тілесного та гріховного, став навіть єпископом і великим святим. Але не він є головним героєм Ґордера. Флорія Емілія, в образі якої автор вмістив віддзеркалення такої глибинної — незручної, липкої і пекучої — сутності кожної жінки, відкривається у листі та показує всю свою безпомічність перед коханням до чоловіка. Чоловіка, з яким не може бути, але й відпустити якого не може, чіпко тримає пазурями спогадів впродовж років. Флорія несе на собі тягар найгіршого втілення прокляття Єви: "...і до мужа твого пожадання твоє, — а він буде панувати над тобою" (Буття 3:16). Тому і лист її такий претензійний, вистражданий, місцями відверто некрасивий та провокативний. Бо він про відчай та безвихідь, про силу кохання та слабкість закоханої, коли нічого вже змінити не можливо.