4

У шведському селі, де живуть практично лише старі люди, якийсь маніяк вирізав за ніч усе село. Не вижив ніхто - навіть собаки, коти і домашня птиця. Виявилося, практично всі мешканці того села були родичами одне одному. В живих залишилися тільки приїжджі, які не належали до тієї родини. Суддя Біргітта Руслін виявила, що серед загиблих були люди, які виховували її матір. Вона починає цікавитися цією історією і потрохи починає розплутувати клубок. Це не є детектив у звичному нам розумінні. Тут є і екскурс в історію на 150 років назад, коли кількох китайців викрали в Китаї, відвезли в Америку і кинули на будівництво залізниці, де їм довелося тяжко працювати і потом і кров'ю заслужити право повернутися додому. Нащадки тих китайців вважали себе вправі помститися нащадкам наглядачів на тій залізниці. Тут є роздуми про економічний розвиток сучасного Китаю і стан селянства, яке в Китаї знаходиться на межі зубожіння, і про те, що ведуться розмови про переселення 4х мільйонів китайських селян в Африку. Я помітила, Манкель взагалі полюбляв тему Африки, бо зустрічала африканців і в інших його книжках.

Слухала аудіокнижку. 18 годин вона тривала, довго я її слухала, але все ж подолала.

Помітила вже не вперше, що в книжках скандинавських авторів герої називаються не на ім'я, а на ім'я і прізвище, і оце "Біргітта Руслін" може бути повторене в кожному реченні. Інших Біргітт там не було, тож повторювати щоразу прізвище -- це, як на мене, зайве. Щастя, що в них по-батькові нема, бо тоді книжка була би на 20% товстіша.