Больше рецензий

17 января 2017 г. 11:50

3K

5 "Нічого не досяг, ніколи не мав бажаного, зате всі вважали мене люб'язним"

"Бог завжди подорожує інкогніто" - книга Лорана Гунеля. Вперше зустрілась з цим автором, і, коли почала читати книгу, ще не знала, що він є психологом.
Дивлячись на назву, здається, що в книзі релігійна філософія або ж, інший можливий варіант, вона написана релігійним стилем. Знаючи, що автор цієї книги психолог, здавалось би, в книзі буде нудна теорія по курсу психології з розвитку особистості. Книга не належить ні до першого, ні до другого.
Вона захоплює вже з перших сторінок, коли головний герой Алан - хотів покінчити життя самогубством. Але завадив цьому, такий собі Ів Дюбрей, на перший погляд випадково опинившись "в нужное время, в нужном месте".
Слідкувати за розвитком подій було дуже цікаво, тому що відгадати, що ж буде далі з головним героєм майже неможливо, інтрига була до останньої сторінки книги (що дуже сподобалось).
Також хочеться відзначити, як багато й красномовно автор описував кожне місце, кожну вулицю, кожну крамницю і кожну деталь. Описується поведінка та характер самих французів. Ні разу не подорожуючи до Франції, я ніби побувала там, дізналась багато нового про французів, в особливості про Париж.
І, звичайно ж, головним в цій книзі є людина, як особистість невпевненна у собі, яка підпорядковується іншим і завжди виступає в ролі "жертви". Автор вміло вмістив "нудну теорію по курсу психології з розвитку особистості" в цікаву історію, чергуючи повчальним змістом та гарними описами різноманітних пейзажів.
Вже під час читання книги, задумовуєшся про власне життя, власні проблеми, які поєднують з головним героєм. Вона мотивує, хочеться змінитися на краще, отримати бажане і досягти чогось у своєму житті, як це зробив Алан.