Отзывы о книге Перше Різдво
xpywuk27 декабря 2016Мріяти, чекати, відпускати
Це книжка, звісно ж, про Різдво... але перед читачем не переказ Євангелії для дітей. Різдвяні декорації - привід поговорити про важливі емоційні явища. І остання розгортка, де вже сучасне святкування Різдва на площі міста - підкреслює оцю театральність, вертепність оповіді. Така історія могла б статися де завгодно і в будь-який час. Це не про Вифлеєм початку нашої ери, а про тут і тепер. "Перше Різдво" - оповідання про дружбу хлопчика і дідуся. Про їхні мрії та сподівання. (Більше сказати не можу, бо то буде спойлер :) ) Дуже тонко і щемко описана ця дружба - можна вловити і перегук з А.Нанетті ("Мій дідусь був черешнею"), і з У.Старком ("Чи ти вмієш свистіти, Йоганно?), але про те саме сказано ще сугестивніше, бо перед нами не повість, а доволі коротке оповідання. І ось вона - багатогранність життя - здійснення заповітних мрій чергується з болем і втратами, з самотністю... але така "смугастість життя" - це те, що потрібно прийняти й пережити. Не можна, щоб було тільки завжди радісно. І навіть дітям - саме дітям - доводиться вчитися приймати й відпускати. Відпускати і тих, що помирають (відходять до Бога), і друзів, що переїжджають до іншої країни. Така от різдвяна книжка. Не повчальна, а терапевтична. Вона в тій же ніші, що і "Плутон" В.Вздульської. І я б сказала, що це більше твір для читання дорослими дітям, ніж для самостійного читання дитини. (І про вікові обмеження "від 4,5-5 років" - коли в дитини з'являється потреба потреба поговорити про смерть, смертність. Випереджати події й читати цю книжку з зовсім маленькими дітьми я б не радила. Не тому, що "книжка погана" - книжка хороша, текст й ілюстрації гарні й доречні, просто не варто давати відповіді на непоставлені питання. Ну і попри тему, я б не поставила цю книжку на поличку "релігійно маркованих видань" - це цілком світське читання.)
7 понравилось135
Комментарии 0
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
Комментариев пока нет,
ваш может стать первым