4.5

Трагедія українського народу, найбільша афера за історію України була прекрасно описана і розписана у деталях великим письменником. Перед читачем постали не стільки героїчні, не стільки ворожі образи, а звичайні люди. Куліш вдохнув життя і реальність в історичні події, Сомко встав, наче живий, прихопивши з собою Брюховецького. А чим таки скінчилася трагедія? Щастям. Певно, уважаючи, що досить жахів, Пантелеймон Олександрович вирішив треба показати, що насправді трагедія для цілого народу може обернутися щастям для двох людей.

"Чорна рада" - одна з перлин українського письментсва, яка займає чільне місце, проте вона насправді є чорною... І не лише тому, що там брала участь усіляка "чернь", але й тому, що вона стала тим самим гвинтиком, який закрутив кінець української державності. Геній Куліша втілився у його героях, які були так добре змальовані з історичних хронік, хай і з вигадками, адже який художник, якщо він нічого не змінює?

Тут ми бачимо і тугу, і радість, і біль, і сміх. Перед нами, не дивлячись на історичність, постає й історія кохання, яка, певно, не повинна була втручатись у хід історії і заважати йому, але маємо, що маємо... І дивно стає, що жорстока епоха була ним сприйнята не так однозначно. Цікава деталь постає перед нами під час опису образу дружини Гвинтівки, польської шляхтички, яка викликає у читача лише сум та жалість. Цим автор показує, що не можна сприймати все однозначно. Немає лише ворожих чи дружніх націй. Тут він і позбавляється своєї безпристрасності. Козаки постають перед нами не героями, як звикли писати підручники, а дещо справжнє з крові і плоті - "розбишаки", вбивці, вори. Куліш написав надзвичайно пронизливий, прекрасний і справжній твір. Це дійсно сотворене чудо, дійство... Яке... Яке лише звеличує українську літературу і каже нам, що української можливо створити дещо настільки ж яскраве і гарне, як цвіт маку.