5

Це перший роман Жанни Куяви, який я прочитала. Страшенно цікава історія про життя трьох сестер:
старшої Софії, розсудливої і спокійної
та двох близнючок - "домашньої" Лії та непосидючої Мії.
Софія у свої 39 років нещодавно вийшла заміж, а молодші живуть в будинку дідуся та бабусі на хуторі Приграддя, що зовсім поряд з великим містом. Не дивлячись на те, що "авторитет" їхньої сім'ї, дід Гордій разом з бабусею Устиною вже давно померли, дівчата слідують принципам своїх покійних рідних людей. Дід Гордій був цікавою особистістю: чужим він допомагав, а домашніх тримав в кулаці, в прямому сенсі цього слова. Жінки Гордія поважали й одночасно боялись. Дуже емоційна особистість, він швидко спалахував ненавистю, злістю та жорстокістю, а потім так само швидко розумів, що причинає рідним болю.
Близнючкам вже по 27 і дівчата розуміють, що колишнє треба залишити за спиною, треба йти по життю далі, робити те, що самі вважають за потрібне. Проте одного разу, в кімнаті їхньої покійної мами дівчата знаходять чийсь щоденник з цікавими записами і починають розпутували клубочок сімейних таємниць. Пізніше життя закине Лію та Мію на Волинь, в село, де колись жили майбутні вчителі - Гордій та Устина. Ох яка запальна історія їх чекає! Ніхто з трьох сестер й уявити не міг, наскільки цікаве, заплутане та сумне життя предків.
Дуже сподобався роман. Визнаю, що було забагато маків, трішки "мила", але історія вражає та захоплює!