3

Якби мене попросили дібрати колір, який найточніше передав би атмосферу книги, я би обрала сірий. Ця книга здалася мені меланхолійною, тягуче-безкінечною, хатягнутою сірими хмарами і дивною. Дивні люди чинять дивні речі, між ними виникають дивні діалоги.
В сюжеті нічого не відбувається. Ми маємо нарізку різних подій, уривки вчинків, то згорілий бензовоз, то проблеми з документацією і.... все. Головний герой ніби постійно перебуває в якомусь русі, але насправді тупцює на місці.
Можливо, комусь, хто мав нагоду побувати в описаних місцях і бути частиною тої історії, ця книга близька та цікава. Але в мене вона викликала лише нерозуміння. "Найкраща книга десятиліття" - написано на обкладинці. Як на мене, це дуже голосно сказано.
Моє друге знайомство із творчістю Жадана минуло невдало. Мене не вразила "Месопотамія", не зачепив "Ворошиловград". Можливо, це просто не мій автор. Або я ще не навчилась розуміти цю літературу